В Україні відкривається велике полювання на неофіційно працюючих українців і їх зарплати.
Сьогодні Камін затвердив розпорядження "Про заходи, спрямовані на детінізацію відносин у сфері зайнятості населення". У ньому, зокрема, зазначено, що масові перевірки підприємств стартують вже з 5 жовтня. У рейдах планується задіяти податківців, Нацполіцію, Пенсійний фонд, місцеві органи виконавчої влади, і, природно, Держслужбу з питань праці. Ці відомства повинні будуть передавати дані в Мінсоцполітики, а ті до 15 числа кожного місяця звітувати про результати перевірок в Кабміні. До часу "Ч" (залишається ще місяць) влада має намір провести "інформаційно-роз'яснювальну кампанію" з роботодавцями та переконати їх "по-доброму" оперативно привести в порядок штатний розклад і "відбілити" зарплати.
"Потрібно" підбадьорити "роботодавців, нагадати їм про необхідність дотримуватися трудового законодавства. А якщо не допоможе, будуть вживатися більш жорсткі заходи", - пояснив "Країні" задум розпорядження глава секретаріату Ради підприємців при Кабміні Андрій Забловський. За його совами, документ був підготовлений Мінсоцполітики за особистим дорученням прем'єр-міністра Володимира Гройсмана після урядового засідання 3 вересня, де обговорювалося питання "нелегалів". "Країна" розбиралася чим загрожують масштабні перевірки рядовим українцям і бізнесу.
Попросять повернути 30 мільярдів
Привід для масових перевірок більш ніж переконливий - гроші. Як зазначено в пояснювальній записці до проекту розпорядження, за даними Держстату, в Україні нелегально працює близько 4 млн. Чол. "Але в деяких регіонах не просто існує проблема нелегальної зайнятості, а йде формування паралельної, нерегульованої економіки", - наголошується в записці (про які саме регіони йдеться автори не уточнюють, але, швидше за все, йшлося про західні області країни). У Мінсоцполітики вважають, що комплексні рейди за участю податківців, поліції, місцевих чиновників і Держслужби з питань праці допоможуть якщо не знищити тіньову зайнятість, то, як мінімум, різко її скоротити. У прогнозі впливу цього розпорядження на інтереси задіяних сторін зазначено, що очікується збільшення податкових надходжень до бюджетів усіх рівнів (точна сума не називається).
Проблема з "чорної" (коли людина працює взагалі без оформлення) і "сірої" (працівник оформлений, але отримує частину зарплати в конверті) зайнятістю в Україні дійсно є. І її масштаби навіть більше, ніж вказують чиновники. Згідно з опитуванням "Незадекларована робота в Україні" (Undeclared Work Survey), яке проводили Києво-Могилянська академія та Міжнародна організація праці, "неформально" у нас працює не менше 30% всього населення. Причому, як розповів "Країні" глава Державного центру зайнятості Сергій Кравченко, багато хто з тих, хто трудиться без оформлення паралельно стоять ще й на біржі праці, і отримують допомогу з безробіття. Найбільші "тіньові" галузі - сільське господарство, торгівля, авторемонт, будівництво, сфера послуг. При цьому, близько 30% працівників отримують "сіру" частину зарплати близько 3 тис. Грн. (Очевидно, її доплачують до мінімалки в 3,7 тисяч гривень), а 12% - 30 тисяч гривень і більше.
Бюджет, за оцінками чиновників, втрачає колосальні гроші. У минулому році Пенсійний фонд через економію роботодавців на податках з зарплат українців, недоотримав близько 30 млрд. Грн. У цьому році ситуація тільки погіршилася. І, нібито, саме недонадходження ЄСВ стало однією з причин затримок з виплатами пенсій в липні цього року. Судячи з усього, влада не має наміру дарувати бізнесу ці гроші. І хочуть домогтися збільшення відрахувань до бюджету.
Перевірять кожного співробітника
Формально можливості покарати бізнес за порушення трудового законодавства у влади є і зараз. У структурі Мінсоцполітики є Держслужба з питань праці, яку наділили дуже широкими повноваженнями. "Вона отримала право перевіряти бізнес навіть в обхід мораторію, і може виписувати колосальні штрафи - від декількох тисяч гривень до 300 тисяч і більше", - зазначив глава Асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко. Як розповів "Країні" адвокат, керуючий партнер АО "Suprema Lex" Віктор Мороз, при виявленні неоформленого співробітника Держслужба може виписати підприємству штраф у розмірі 111 690 гривень.
"При цьому, відомство вважає, що такий штраф покладається за кожного неоформленого співробітника. Правда, суди, все-таки, стоять на боці бізнесу і вважають, що незалежно від кількості неоформлених працівників штраф не може перевищувати 111 690 гривень. Проте, передбачені і інші штрафи - за порушення встановлених державою гарантій оплати праці, за виплату заробітної плати без нарахування єдиного внеску та податків, порушення термінів виплати заробітної плати та інші. Найстрашніше покарання передбачено за недопуск інспектора до п Оверко, за що передбачено штраф у розмірі 327 300 гривень ", - каже Віктор Мороз. І додав: "для бізнесу прийдешні перевірки можуть обернуться серйозними штрафами, адже скоро вибори і необхідно наповнити бюджет". За словами Дорошенко, за рік роботи Держслужби з питань праці похвалитися їй особливо нічим - нелегальна зайнятість в Україні як і раніше процвітає. Як кажуть підприємці, питання традиційно вдається вирішити за порівняно невелику "подяку", - пояснив він "Країні".
Якщо армія перевіряючих виросте, платити доведеться ще більше, - упевнений експерт. Але хабара, які з потроєною силою почнуть вибивати з бізнесу - лише вершина айсберга. "Таке" братання "різних відомств в" летючих загонах "- небезпечна штука. Тут питання не стільки економічне, скільки політичне. Думаю," мобільні групи "почнуть активно кошмарити бізнес, дестабілізувати роботу неугодних компаній, що, власне, робиться вже і зараз" , - говорить Дорошенко. Втім, схоже, що в цей раз дістанеться не тільки роботодавцям, а й пересічним українцям. Керівник Союзу захисту підприємництва Сергій Доротич каже, що питання створення "літаючих загонів" з представників різних відомств виник не випадково.
"Держслужба праці, з одного боку, дійсно має широкі повноваження. Але перевіряти вона може тільки роботодавців. А ось способів впливу на працівників у неї немає, навіть не має права перевірити документи. Доходить до смішного. Нещодавно була перевірка у фермера, у якого землі більше 1 тис. га, але за документами - жодного найманого працівника. на питання, хто ж все це обробляє, аграрій відповів, що він сам. А трактористи, які в цей час були на території господарства, сказали інспекторам, що "просто зайшли до знайомого ". Якщо в групі ін Вірячи буде поліція, люди не зможуть відмовитися пред'явити документи, а податківці - оперативно перевірять сплату ЄСВ, тобто, відразу ж можна буде зібрати доказову базу ", - пояснив Доротич. Віктор Мороз пояснив, що зараз для рядових співробітників перевірки Держслужби проходять без будь-яких наслідків. Контролери можуть лише спробувати розговорити службовців і переконати їх "злити" компромат на роботодавця. Але якщо підключиться податкова і спливуть факти ухилення громадян у сплаті податків з доходів, ситуація різко зміниться. Як мінімум, доведеться віддати 18% від підтвердженого заробітку.
Масові звільнення і закриття підприємств
Дорошенко впевнений, що змусити бізнес і пересічних громадян платити більше податків владі буде непросто. "Чи не з того починають. У нас загальне навантаження на зарплатний фонд - більше 40%. Це дуже багато. Бізнес готовий платити, але не більше 10-20%", - говорить Дорошенко. Сергій Доротич розповів, що останнім часом в їх організацію все частіше надходить інформація від підприємців про те, що працівники самі просять їх платити їм "в конвертах", але збільшити суму зарплати. "Людей не цікавить майбутня пенсія. Просять платити на 50% більше і готові навіть працювати без оформлення. Це порівняно нова тенденція, раніше такого не було. І вона підтверджує, що люди зневірилися в тому, що щось отримають від держави за свої податки ", - пояснив Доротич.
Проте, наслідки масових перевірок можуть виявитися для підприємств і їх працівників плачевними. "Зрозуміло, що якщо постане питання про те, щоб платити повністю білі зарплати, багато фірм закриються, а деякі будуть змушені оптимізувати штатний розпис і скорочувати частину працівників, щоб віддати їх зарплати залишилися", - прогнозують з Союзі захисту підприємництва. Цілком можливо, що українці, які стануть отримувати на руки ще менше ніж зараз, почнуть звільнятися і самі. І поповнять ряди трудових мігрантів, яким в тій же Польщі платять не менше 600-1000 євро на місяць.
