Заняття спортом – надзвичайно важливі для кожної дитини.

Не тільки для здоров'я, але й для самореалізації. Хтось мріє стати відомим футболістом, а хтось – гімнасткою. Як батькам допомогти дитині досягти успіху у спорті і не травмувати психіку – радить психолог Наталія Мацієвська.

Дозволити дитині спробувати все.Потрібно для того, аби визначитись, що найбільше подобається. При цьому не слід критикувати за "непостійність", на кшталт "обери вже щось одне!". Діти таким чином досліджують і пізнають світ.

Обирати бажання, які справді "запалюють". Бо "я хочу гарно вчитися" - це не справжня ціль. Ніхто не хоче просто гарно вчитися. Я хочу вступити в циркове училище і стати акробатом, а для цього мені треба гарно вчитися - оце бажання!

Навчити дитину перетворювати бажання в цілі. Мало просто сказати - я хочу стати повітряним акробатом. Треба разом сісти і з'ясувати, які перешкоди можуть виникнути на шляху. Обговорити їх і виробити план дії "якщо - то". Наприклад, якщо я почну хвилюватись перед виступом, то згадаю - минулого разу в мене чудово вийшло. Мені всі аплодували. Це було приємно. Тобто чемпіон - це не завжди той, кому все одразу дається легко. А той, хто має ефективні стратегії для подолання перешкод.

Не заважати. Часто дорослі виступають тим, хто гальмує дитину в її прагненнях. Фразу типу "це нереально", або "якби все було так легко, всі б так робили" - взагалі треба виключити з лексикону.

Мама досі на всі мої ідеї каже: "Якби було так легко цим заробити на життя, всі б так робили". Ні, не всі! Не всім вистачає вміння формулювати бажання, ставити цілі, і бути систематичним. Тож не треба вставляти палиці в колеса. Батьки можуть озвучити логічну аргументацію "за" чи "проти" якоїсь ідеї. Але слово мами чи тата в цьому випадку не має бути законом. Ми не можемо прожити життя за наших дітей.

Не порівнюйте з іншими. Часто батьки тривожаться про успіх дитини більше, ніж вона сама. Дитина отримує задоволення від самого процесу, від підготовки до змагання. Змагається сама із собою - виходячи на сцену чи пробігаючи стометрівку на максимумі своїх можливостей. Їй не треба, щоб її ще й порівнювали з іншими. Той, хто озирається на інших, – зрештою залишиться позаду. А той, хто кожного дня намагається стати трошки кращою версією себе, - завжди матиме куди рухатись.

Будьте терплячим. Зараз цього не вистачає багатьом батькам, не те що дітям. Хочеться вже вчора прокинутись успішним. А успіх - це як з тренуваннями - краще те, що ти робиш маленькими кроками кожний день, ніж раз на півроку до краю.

 Джерело