Звичайні українці зможуть оголосити себе банкрутами, якщо сума їх боргу перевищить 100 мінімальних зарплат (на сьогодні 372,3 тис. грн).
Про це йдеться в Кодексі про процедури банкрутства, прийнятому Верховною Радою в першому читанні. Юристи кажуть, що така норма відповідає світовій практиці, але оскільки вводиться у нас вперше, сам документ потребує доопрацювання.
Що прийняли
Банкрутству фізосіб присвячена друга частина документа, перша - банкрутству юросіб. Спільним між ними є те, що вводиться процедура електронних торгів з продажу майна того, хто оголосив себе неплатоспроможним. Боржник може стати банкрутом через суд тільки після того, як залишиться, образно кажучи, "голим і босим", а все належне йому ліквідне майно піде з молотка.
На думку одного з авторів законопроекту Павла Різаненка, електронні торги знизять витрати на здійснення процедури банкрутства приблизно вдвічі: з 40% до 20% вартості реалізованого майна, а воно може бути продано за реальною, а не заниженою ціною. Ініціатором банкрутства може стати або кредитор, або боржник. У разі, якщо борг перевищує 300 мінзарплат (1,17 млн грн), то боржник зобов'язаний сам звернутися до суду із заявою визнати його банкрутом.
Запропоновано три судові процедури: реструктуризація боргів на термін не більше 3 років (боргів по іпотеці - не більше 5 років), мирова угода і задоволення вимог кредиторів шляхом реалізації майна. В останньому випадку, якщо майна мало, залишок боргу списується. Законопроект встановлює преференції для боржників, наприклад, при продажу об'єкта нерухомості його в першу чергу можуть купити члени сім'ї, а коли іпотечне житло оплачено більш ніж на 50%, його не можна відчужувати.
Суд може відмовитися визнати людину банкрутом, якщо з'ясується, що незадовго до процедури банкрутства вона переписала своє майно на інших осіб. Це повинно не допустити зловживання в процедурах банкрутства та випадків шахрайства. Після оголошення людини банкрутом вона протягом п'яти років не може отримати новий кредит, бути поручителем за кредитом і передавати своє майно в заставу без вказівки факту банкрутства.
Експерти
Юристи схвалюють розширення норми банкрутства на фізосіб, але побоюються, що після її вступу в силу почнеться хвиля фіктивних банкрутств, причому за боргами на великі суми.
"Сейчас физлица, у которых есть задолженность, вынуждены ее выплачивать, невзирая на все жизненные проблемы, а после смерти должника эта обязанность переходит к его родственникам, принявшим наследство, — анализирует юрист Владимир Столитний. — Теперь, человек, неудачно вложивший заемные деньги, например, в бизнес, может через 5 лет после банкротства начать жизнь с чистого листа. Это мировая практика. Но в законе надо жестко и подробно выписать требования по реальному и мнимому банкротству, а не отдавать этот вопрос на откуп суду".
Фахівці з фінринку налаштовані більш негативно.
"Даже сейчас у нас около 60 млрд грн невозвращенных кредитов, по которым открыты исполнительные производства, но долги взыскиваются с огромным трудом, — говорит финансовый эксперт Игорь Шевченко. — Если Кодекс о банкротстве примут, о половине этих долгов можно забыть, а финучреждения понесут огромные убытки".
