Україна та Білорусь вимирають. Вважається, що смертність у слов’янських державах — найважливіша подія в охороні здоров’я ХХ століття (Cockerham, 2000). Справді, у нас смертність чоловіків у найбільш продуктивному віці (20-60 років) у три-п’ять разів перевищує середньоевропейські показники. Введено в ужиток термін «надсмертність» слов’янських чоловіків.
У чому причини такого феномена? Хто відповість на це запитання? Якби існувала наука «еволюційна антропологія», їй, либонь, це було б під силу. Але такої науки немає. Можливо, медицина?
Слід задуматися над простою закономірністю: кожний біологічний вид, з’явившись на білий світ і переживши пік свого розквіту, вимирає. Вимирає з однієї простої причини — змінилися умови існування, до яких він був пристосований. Нині на Землі збереглося не більш як 0,01% усіх видів, породжених еволюцією, і з кожним десятиріччям їхня кількість скорочується.
Особливості стилю життя наших сучасників характеризуються зниженням рухової активності — загального обсягу, інтенсивності, амплітуди та зусиль під час рухів. За даними досліджень, замовлених взуттєвими фірмами, сто років тому людина за своє життя в середньому проходила 75 тисяч км, нині — не більш як 25. Це якщо у неї немає автомобіля, і вона не любить сидіти цілими днями перед телевізором, пк.
Саме ця обставина є причиною того, що активність ферментів, які забезпечують анаеробні механізми енергоутворення (гліколіз), із віком збільшується. Водночас із віком (так само як і за фізичної детренованості) унаслідок незначного використання жирів у метаболізмі збільшуються розміри жирових депо, розвивається ліпоїдоз внутрішніх органів. У крові та тканинах підвищується загальний вміст ліпідів, змінюються концентрація та співвідношення їхніх фракцій. Це стосується і холестерину, і тригліцеридів, і жирних кислот. Саме ці зміни в ліпідному обміні сприяють, на нашу думку, розвитку атеросклеротичного процесу.
Атеросклероз, злоякісні новоутворення, діабет («лиховісна тріада» за висловом В.Дільмана) — основні причини смерті сучасної людини. Цю ж тріаду іноді називають «нормальними хворобами» старості.
Корені розвитку цих станів лежать у зниженні потужності й ефективності енергоутворення (гіпоергії), а також у відносному виключенні з енергетичного метаболізму жирів. Очевидним є і шлях запобігання цим станам — систематичне фізичне навантаження на рівні аеробно-анаеробного переходу.
Сумно, але факт: у нашій країні одиниці дотримуються принципів здорового способу життя. І тому навіть у межах одного покоління (20 років) ми спостерігаємо істотне зменшення популяційного прошарку, що перебуває в «безпечній зоні» здоров’я (з 8 до 0,8%), унаслідок фізичної деградації популяції. І жодні вдосконалення лікувально-діагностичних заходів не можуть подолати виниклу ситуацію. Тобто медицина безсила, вона може подовжити життя захворілої людини, але повернути їй здоров’я вона не в змозі.
40 років тому подібна ситуація спостерігалася й у США. У той час ця країна впевнено лідирувала за показниками смертності від хвороб серця та судин. Однак там удалося переломити громадську думку, сформувати у населення правильні уявлення про можливості зберегти і зміцнити своє здоров’я. І вагома частина американців стала активно використовувати фізичні вправи з оздоровчою метою. Вони стали підраховувати спожиті з їжею калорії, оголосили війну тютюнопалінню та алкоголю. Сьогодні, за даними департаменту превентивної медицини Чиказького університету, у США 87% жінок і 89% чоловіків у віці 20-59 років перебувають у межах «безпечної зони» здоров’я (М.Carnethon a.o., 2005). І от результат: із 1970 по 2002 рік смертність від інфаркту міокарда в США скоротилася удвічі, а від мозкового інсульту — утричі. Порівняємо: частка українців, яка перебуває сьогодні у «безпечній зоні» здоров’я, — менш ніж 1%.
Стає очевидним, що саме фізична деградація слов’янської популяції, яка в остаточному підсумку веде до гіпоергії (зниження ефективності внутрішньоклітинного утворення за межі порога, досягнутого в еволюції), є причиною різкого збільшення показників захворюваності та смертності.
Відповідно до закону максимуму біогенної енергії Вернадського-Бауера, у суперництві з іншими системами виживає та, яка найкраще сприяє захопленню енергії та її використанню найефективнішим способом. Слов’янська популяція внаслідок порушення умов її існування приречена (якщо ці умови не зміняться) на вимирання через зниження її популяційного енергетичного потенціалу.
Розв’язання проблеми лежить у реалізації комплексу міжвідомчих заходів, спрямованих на зростання енергетичного потенціалу популяції та переміщення більшої її частини в «безпечну» зону здоров’я. Для цього потрібне створення нової ідеології здоров’я, нового поняттєвого апарата, нових підходів у системі управління здоров’ям. Необхідною є зміна психології, формування нових цінностей та установок суспільства. Жодне окремо взяте відомство не в змозі розв’язати таку проблему. Потрібне створення єдиної державної системи збереження та зміцнення здоров’я популяції через індивідуальне здоров’я.
