Чехія може взяти участь у можливій міжнародній миротворчій місії в Україні, заявив президент країни Петр Павел.
Якщо миротворці будуть розгорнуті в Україні, Чехія могла б і повинна бути їх частиною, оскільки вона є активним гравцем мирного процесу і підтримує Україну з самого початку російського вторгнення, пишуть Букви. За словами Павела, конкретне залучення залежатиме від форми угоди.
Глава Чехії також допустив створення вздовж лінії зіткнення демілітаризованої зони під міжнародним контролем, де могли б розмістити іноземні сили. Разом з тим, він визнав, що в інтересах Києва можуть бути зроблені певні територіальні поступки, навіть попри те, що це порушує норми міжнародного права.
Представник Міноборони Чехії Давид Шима уточнив, що участь чеських військових у місії може полягати не лише у присутності контингенту, а й, наприклад, у навчанні українських військових або допомозі в розмінуванні.
Питання про можливе введення міжнародних сил в Україну активно обговорюється в Європі. У 2025 році лідери 30 країн сформували “коаліцію рішучих” для вибудування гарантій безпеки Києву. Як повідомляв Bloomberg, на зустрічі європейських лідерів 19 серпня обговорювали перспективу направлення військ після завершення активних бойових дій. За даними агентства, готовність надати контингент висловили близько десяти держав, зокрема Велика Британія та Франція.
Ініціаторкою виступила прем’єрка Італії Джорджа Мелоні. Її план передбачає механізм колективної допомоги, котрий може стати альтернативою членству в НАТО, повідомляють джерела, знайомі з перебігом дискусій.
Президент Франції Емманюель Макрон того ж дня заявив, що Європа здатна розгорнути “сили підтримки” на суші, морі й у повітрі, водночас президент США Дональд Трамп наголосив, що першими в Україну увійдуть саме європейські армії – Франції, Німеччини та Великої Британії.
Додамо, 17 серпня у спільній заяві “коаліція охочих” запевнила, що має намір розмістити військовий контингент на території України, аби забезпечити гарантії безпеки.
Зауважується, що європейські лідери високо оцінили прагнення президента США Дональда Трампа надати гарантії безпеки Україні. У заяві лідери наголосили, що коаліція відіграватиме у цьому життєво важливу роль, зокрема, через військову присутність у регіоні.
До цього повідомляли, що британських спецпризначенців привели у стан готовності до відряджання в Україну у складі миротворчої місії Великої Британії, оскільки угода про припинення вогню “наближається до завершення”. Загалом більш як 30 країн виявили готовність відрядити свої миротворчі війська в Україну.
Про готовність відправити в Україну миротворців раніше заявили кілька європейських країн, зокрема Велика Британія, Франція, Данія та Швеція. США ведуть у ці дні переговори з Росією та Україною щодо умов закінчення війни.
Президент Фінляндії Александер Стубб заявив, що тверді зобов’язання з’являться, коли буде чіткий план.
Зауважимо, раніше саме Стармер наголосив на необхідності створення так званої “Коаліції охоичих” для надання Україні гарантій безпеки у разі можливого припинення вогню, укладеного за посередництва США. До такої коаліції можуть увійти Велика Британія, Франція та “ще одна-дві країни”, які працюватимуть з Україною над планом припинення бойових дій. Деякі європейські країни мають діяти швидше, ніж загальний темп ЄС, щоб уникнути зволікання, додав глава уряду.
17 лютого стало відомо, що лідери європейських країн планують відправити в Україну 25-30 тисяч своїх військових для забезпечення потенційної мирної угоди з Росією. За даними джерел, цей контингент виконуватиме роль “стримуючої сили”.
Армійців не планували розміщувати безпосередньо на лінії зіткнення, однак вони мали бути готові втрутитись, якщо Росія спробує відновити війну.
Наразі найбільший вклад в контингент – 10 тисяч військових – готова зробити Франція, повідомили два джерела. Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер також заявляв про готовність відправити війська в Україну для контролю за виконанням мирної угоди. Хоча він не назвав точну кількість, зауважив, що це необхідно для реалізації безпеки всієї Європи, аби завершення війни не стало “тимчасовою паузою” перед новим нападом Путіна. Під час зустрічі з Трампом, Стармер підтвердив готовність до направлення миротворчих військ, додавши, що Лондон також розгорне власну авіацію для підтримки мирної угоди.
Тоді як президент України Володимир Зеленський заявив, що для контролю за мирною угодою знадобиться щонайменше 200 000 військових. Проте західні посадовці вважають, що можна обмежитися вдвічі меншою кількістю, оскільки основне завдання військ – діяти як “сигнальний бар’єр” для Росії.
