Російський танкер Pioneer, який перевозив партію російського скрапленого природного газу (СПГ, LNG ) з підсанкційного заводу Arctic LNG 2, причалив до плавучого сховища Koryak на Камчатці.
За чотири місяці перебування у морі судно майже здійснило навколосвітню подорож, але так і не змогло знайти покупця на свій вантаж, пише Bloomberg, передає Цензор.Нет.
За даними супутникового стеження, ще на початку серпня 2024 року танкер Pioneer забрав першу партію скрапленого газу із заводу Arctic LNG 2, хоча і намагався приховати місце завантаження. Після цьогое судно провело понад чотири місяці у пошуках покупця, але так його і не знайшло.
"Ця довга подорож підкреслює, наскільки обмеження США перешкоджають планам Москви збільшити експорт СПГ втричі до 2030 року", – зауважує Bloomberg.
Агентство вказує, що з заводу Arctic LNG 2 все ж відправили кілька партій СПГ. Усі вони транспортувалися суднами так званого "тіньового флоту", але жодне з цих суден не зафіксували в іноземних портах. Покупці побоюються вторинних санкцій США, через що Москва змушена терміново шукати нові рішення.
Як повідомлялося, найновіший російський проєкт Arctic LNG 2 був змушений призупинити виробництво через відсутність як покупців, так і суден льодового класу.
Найбільша російська приватна газова компанія "Новатек" планувала почати експорт газу із заводу Arctic LNG 2 у першому кварталі поточного року. Але після запровадження санкцій США щодо цього проєкту коампанія змушена була оголосити форс-мажор за своїми зобов'язаннями перед клієнтами.
Проєкт Arctic LNG 2 вартістю $21,3 млрд передбачає будівництво трьох черг з виробництва скрапленого природного газу потужністю 6,6 млн тонн на рік кожна у Ямало-Ненецькому автономному окрузі РФ. Станом на кінець 2021 року загальна готовність проєкту оцінювалася у 59%, першої черги – у 78%.
Наприкінці 2021 року Arctic LNG 2 домовився про залучення проектного фінансування на 9,5 млрд євро і вже погасив звідти частину внеску, зробленого "Новатеком" (найбільший акціонер проєкту). Проєктна компанія не може залучати кошти у доларах через санкції США, запроваджені у 2014 році.
Однак після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну японські та французькі інвестори призупинили фінансування проєкту.
