Доля виборів президента США може вирішись у Пенсильванії, де живе багато українських емігрантів. За кого вони? І чому українські священники молилися на мітингах Трампа? На правах інформаційної співпраці NV публікує репортаж DW з Пітсбурга.
Дорога з Вашингтона до Пітсбурга у штаті Пенсильванія, 400 кілометрів на захід, веде через залиті сонцем багряні ліси. На небагатьох бігбордах на узбіччі — цитати з Біблії або лаконічний напис: «Трамп».
Пенсильванія — один із сімох swing states, або так званих «хитких» штатів, у яких більшість виборців на виборах підтримує то республіканців, то демократів. Тут вирішується, хто переможе на виборах президента 5 листопада — віцепрезидентка Камала Гарріс від демократів чи її республіканський суперник, експрезидент Дональд Трамп.
Пенсильванія — найголовніший штат, бо серед усіх «хитких» штатів дає найбільше голосів виборщиків (19), які обирають главу Білого дому. За лічені дні до виборів симпатії у Пенсильванії розділилися майже порівну: 49 на 49. У деяких опитуваннях Трамп випереджає Гарріс на один відсотковий пункт, або ще менше.
Долю виборів можуть визначити кілька десятків тисяч голосів, і це можуть бути голоси з українським акцентом. У Пенсильванії мешкає друга за чисельністю українська діаспора Америки — понад 100 тисяч. За кого проголосують вони? І яку роль грає у виборі підтримка США України у війні, яку веде Росія?
За кого голосують українці західної Пенсильванії — і чому?
Точну відповідь на ці запитання не знає ніхто, такі опитування не проводять. Публікації в американській пресі дають підстави припускати, що більшість українських американців у Пенсильванії проголосують за Гарріс, але Трамп теж може розраховувати на чималу підтримку. У приватних розмовах лунають різні припущення — 20, 30 відсотків за Трампа, а може, і більше.
Українські емігранти у Пенсильванії мешкають переважно у двох великих громадах — на сході навколо Філадельфії, а на заході — біля Пітсбурга, другого великого міста штату. Захід — більш промисловий, частина так званого «індустріального поясу» США, що пережив занепад у другій половині XX століття.
Між американцями на сході і заході Пенсильванії є відмінності у поглядах, каже Стівен Галущак, активіст української громади Пітсбурга й автор книги «Українці західної Пенсильванії». «Ми набагато більш консервативні, ніж люди на сході, на узбережжі», — каже Галущак, додаючи, що це стосується всіх, а не лише тих, у кого українське коріння. Політично це означає «більшу підтримку республіканської партії» та «традиційних цінностей».
Галущак — український американець у третьому поколінні. Його предки емігрували до США перед Першою світовою війною. Ми зустрічаємось в українському клубі в Карнегі — невеличкому передмісті Пітсбурга. Хмарочоси великого міста поруч, але тут інша, двоповерхова Америка. Консерватизм означає і більший вплив церкви, ніж на сході США, каже Галущак. За його словами, у західній Пенсильванії кілька десятків українських храмів.
Як українські священники молилися на мітингах Трампа
Через дорогу від клубу виблискують куполи збудованої тут понад 100 років тому Української православної церкви Св. Петра і Св. Павла. Молодий пастор Джон Черест каже, що більшість його прихожан не зачіпають тему політики у церкві, але на цих виборах сам він опинився у її центрі. На початку жовтня Черест читав молитву на другому мітингу Трампа у Батлері — містечку в Пенсильванії, де в липні на кандидата було скоєно замах. Фото Трампа з закривавленим вухом облетіли світ.
Тоді, улітку, молитву промовляв інший український священник із Карнегі — Джейсон Черрон з Української католицької церкви Святої Трійці. Він відомий серед іншого тим, що активно користується соцмережами. На другому мітингу в Батлері команда Трампа хотіла все повторити, включно зі священником, але оскільки Черрон не міг, то запросив його, розповідає Черест. За його словами, вони близькі друзі, і, хоч і належать до різних церков, щотижня проводять спільний «молебень за мир в Україні».
На мітингу в жовтні Черест не згадав у молитві Україну, але зробив це потім, приватно. «Мені сказали, що в мене буде дві хвилини з Трампом, але виявилося, що це тільки для фото. Коли після фото я мав іти, я повернувся і сказав йому: „Пане Трамп, вам треба бути більш твердим у наших діях щодо України“, — розповідає Черест. — Для нього це було трохи несподівано, бо я мав лише сфотографуватися. Він подивився на мене і спитав, чи я українець. Я відповів, так, і що треба зупинити це (війну), якщо його оберуть. Трамп почав говорити, що за його президенства цього ніколи б не було б, він так і раніше казав. Я сказав, що це має припинитися і що ми не хочемо втрачати жодну частину нашої землі».
Участь у мітингу Трампа викликала суперечливу реакцію серед прихожан церкви, визнає Черест: «Половина приходу пишалася, половину це образило, вони були дуже розчаровані, що я це зробив». Священнику довелося пояснювати, що він «не підтримав нікого з кандидатів, а промовив молитву». Він каже, що помолився б і на мітингу Гарріс.
Дилема української діаспори на виборах
Для багатьох консервативних виборців з українським корінням нинішні вибори президента США — велика дилема, або як каже Стівен Галущак, — «потрясіння». Більшість, як і решту американців, хвилює стан економіки, інфляція та міграція — компетенції, за якими в опитуваннях у Пенсильванії лідирує Трамп. Також є ті, хто виступає проти абортів — іще одна тема республіканців.
Але над усім цим стоїть війна Росії проти України й побоювання, що Трамп може зменшити критично важливу військову підтримку Києва, на що він сам і його оточення не раз натякали.
Ці побоювання особливо гостро відчуваються у розмовах з тими, хто приїхав у США з України відносно недавно, уже за часів незалежності, як колишня львівська журналістка Оксана Лернатович. «Діаспорян дуже хвилює війна, усі допомагають, збираються на мітинги, в усіх болить», — каже Лернатович, яка понад 10 років викладає українську мову в Пітсбурзькому університеті. Для таких, як вона, основне питання — як майбутній президент США ставитиметься до підтримки і перемоги України.
Схожа позиція і в Тараса Філенка, піаніста і музикознавця з Пітсбурга, який розповідає про Україну на своїх концертах і лекціях. «Зараз питання, чи буде Україна, чи вона буде майже знищена, — каже Філенко, колишній викладач Київської консерваторії, який живе в США з 1990-х. — Я боюся, що з приходом Трампа ця біда може трапитись». Він додає, що у разі перемоги Гарріс «може бути не блискуче», але розраховує на продовження допомоги Вашингтона Києву.
Стівен Галущак визнає, що війна в Україні болить особливо тим, хто емігрував нещодавно, але і тим, хто, як він, народився в США: «Ми в першу чергу американці, але ми любимо Україну і нашу ідентичність».
Галущак каже, що, за його оцінками, на попередніх виборах підтримка Трампа серед українців у західній Пенсильванії була вищою. Він каже, що цього разу дехто з тих, хто раніше голосував за Трампа, вагається до останнього. У понеділок, 4 листопада, за день до виборів, обидва кандидати — Трамп і Гарріс — одночасно приїдуть у Пітсбург, щоб провести мітинги.
