Warning: Division by zero in /sata2/home/users/vkkp/www/www.vk-kp.info/libraries/mavik/thumb/resizetype/abstract.php on line 39

Ядерні замість дизельних. Як "скандал з субмаринами" посварив Францію з Австралією та США

Наразі світ спостерігає за одним з найгучніших дипломатичних скандалів останніх років.

Через новини з такого, здавалося б, далекого від Європи та НАТО Тихого океану Франція відкликала посла з Вашингтона і разом з Єврокомісією погрожує США "серйозними наслідками", в тому числі й для розвитку НАТО, за "удар у спину" та втрату десятків мільярдів євро.

Суспільне проаналізувало історію та основні складові скандалу з підводними човнами з метою з'ясувати, на чиєму боці правда у черговому конфлікті Західного світу.

Незручний альянс

16 вересня президент США Джо Байден та очільники уряду Австралії та Великої Британії Скотт Моррісон та Борис Джонсон оголосили про формування нового військового блоку під назвою AUKUS (Australia, United Kingdom, United States). Очільники трьох англо-саксонських держав багато говорили про спільну оборону та партнерство, яке передбачає тісніше узгодження регіональної політики та дій і велику інтеграцію збройних сил і оборонної промисловості союзників.

Під час оголошення про новий союз жоден з трьох лідерів не згадав Китай у виступі, однак у міжнародної спільноти "немає сумнівів", що ініціатива стала відповіддю на агресію КНР в Південнокитайському морі та войовничість щодо Тайваню.

Втім, попри явну "антикитайську" направленість нового альянсу найбільше обурення новина викликала аж ніяк не в Пекіні, а в такому, здавалося б, далекому від Тихоокеанських пристрастей Парижі. Франція на найвищому рівні висловила обурення діями своїх союзників по НАТО і навіть оголосила про відкликання послів зі США та Австралії. Причиною такої реакції стали аж ніяк не якісь сентименти щодо тихоокеанських справ, а конкретний бізнесовий інтерес. Адже запрошення Австралії до військового союзу у Вашингтоні підкріпили солідним бонусом – допомогою у створенні флоту атомних субмарин, що поставило хрест на "контракті століття" між Канберрою та Парижем.

Контракт століття проти атомних технологій

У 2016 році після тривалих переговорів Австралія та Франція підписали угоду про спільне будівництво 12 підводних човнів. Основою майбутнього австралійського підводного флоту мали стати підводні човни на основі французького проєкту "Баракуда", але замість ядерної силової установки, якою користуються французькі ВМС, на австралійські субмарини мали бути встановлені дизельні двигуни. Частина виробничих процесів мала бути локалізована на верфях в австралійській Аделаїді, але більшість високотехнологічної "начинки" для підводних човнів Франція планувала виробляти на своїй території. Спершу обсяг контракту на будівництво субмарин сягав майже 32 мільярдів євро, але з часом його сума зросла до 56 мільярдів.

Франція підводні човни

Втім, за кілька років ситуація в регіоні змінилася, і ще до початку виробництва підводних човнів австралійці отримали "спокусливу пропозицію" від США. Її суть полягала в тому, що, користуючись "лазівкою" в договорі про нерозповсюдження ядерної зброї, Австралія могла за сприяння США отримати технології будівництва підводних човнів з ядерною силовою установкою, за умови, що на них не буде розміщено ядерного озброєння. Американці запропонували локалізувати в Австралії майже всі виробничі ланцюги за винятком власне ядерних реакторів та виділити під розвиток суднобудівних потужностей в Аделаїді кредити. Таким чином, Австралія може стати 7 країною в світі (після США, РФ, КНР, Великої Британії, Франції та Індії), яка має атомні субмарини.

Прем'єр-міністр Австралії Скот Моррісон заявив, що Австралія вже тривалий час "висловлювала занепокоєння" Франції щодо спроможності їхнього проєкту субмарин відповідати оборонним потребам Австралії. На момент укладання контракту з Парижем військово-морська доктрина Австралії передбачала формування рубежів оборони до Великого бар'єрного рифу, для чого потужності та автономності дизельних човнів цілком вистачало. Із формуванням AUKUS австралійцям доведеться взаємодіяти із союзниками значно далі від власних берегів, а отже, постала потреба у якісно інакших бойових машинах.

Париж проти Вашингтона та Канберри

Попри запевнення австралійців у тому, що свої наміри відмовитися від французьких субмарин вони не приховували, та слова прессекретарки Білого дому Дженніфер Псакі про те, що Франція була заздалегідь повідомлена про укладення договору AUKUS, у Парижі домовленості сприйняли як зраду.

Міністр закордонних справ Франції Жан-Ів Ле Дріан назвав ситуацію "неприйнятною поведінкою між союзниками та партнерами" та оголосив про відкликання послів з Вашингтона та Канберри.

Крім того, Франція ініціювала обговорення ситуації на найближчому саміті НАТО, який відбудеться у Мадриді, та пообіцяла представити "нову концепцію" Альянсу.

"НАТО на прохання президента республіки ініціювало обговорення основ Альянсу. На наступному саміті НАТО в Мадриді відбудеться кульмінація нової стратегічної концепції. Очевидно, що те, що щойно сталося, буде враховано. Європа повинна озброїтися своїм стратегічним компасом, і це буде під відповідальністю Франції в першій половині 2022 року", – заявив Ле Дріан.

Колишній посол Франції в США Жерар Аро описав ситуацію як провал не просто одного контракту, а цілої індо-тихоокеанської стратегії США.

"Для Франції це набагато більше, ніж просто контракт. Постачання Австралії 12 підводних човнів було для нас стратегічним вибором. Ми хотіли побудувати стратегічне партнерство, яке стане основою нашої індо-тихоокеанської стратегії. Було багато різних зустрічей, наші військово-морські сили навчалися разом. Кілька тижнів тому були масштабні навчання між індійським, французьким та австралійським флотом. І так ми раптово не тільки втратили важливий контракт, але і стратегічне партнерство. Це все припинилося за одну ніч", – розповів Аро.

Французьку позицію підтримали в Єврокомісії, очільниця якої Урсула фон дер Ляєн заявила, що з Францією "обійшлися неприйнятно".

Для врегулювання ситуації президент США Джозеф Байден домовився про телефону розмову з Емануелем Макроном, і французи вже повідомили, що будуть вимагати від Байдена "пояснень", а також компенсацій за розрив контракту. В той же ж час Велика Британія, яка є третьою стороною в договорі AUKUS, вустами свого прем'єра Бориса Джонсона порадила Франції "заспокоїтися та взяти себе в руки".

Вочевидь, "скандал з підводними човнами" наразі перебуває в розпалі, і під час обміну звинуваченнями з обох сторін ніхто не береться прогнозувати, чим історія закінчиться. Однозначно зрозуміло, що намірів залишитися "з пустими руками" у Парижа немає, і його позиція щодо відносин з США та НАТО залежатиме від того, яку компенсацію за втрату "контракту століття" зможуть запропонувати австралійці та американці.