У Старому замку на місці розташування костелу Святого Станіслава та церкви Покрови Божої Матері проводяться археологічні дослідження.
Роботи ведуться, згідно з договором між музеєм та державним підприємством "Науково-дослідний центр "Охоронна археологічна служба України" Інституту археології НАН України.
Очолює археологічні дослідження старший науковий співробітник Інституту археології НАН України, кандидат історичних наук Лариса Виногродська. Мета розкопок - визначити точне місце знаходження даних об’єктів та їх розміри.
За відомими на сьогодні історичними даними, найдавнішою церквою у Кам'янці-Подільському була церква Покрови Божої Матері на території замку. Вважається, що вона була побудована у другій половині XIV ст. за часів князів Коріатовичів й у ній були поховані її фундатори: Юрій (Георгій) та Олександр Коріатовичі.
Перша писемна згадка про існування православної церкви на території замку відноситься до 1494 року. У документі під назвою «Здача замків Скали, Кам'янця, Смотрича і Летичева новому старості 1494 р.» згадується, що біля великого будинку чи палацу є церква Грецька (православна), в якій щодня правиться Богослужіння (missa) за руським або грецьким обрядом під карою однієї копи. Також в описі на окремому аркуші є запис, який дає можливість дізнатись про назву церкви - Благословенної діви Марії.
Відомості про церкву також знаходимо в інвентарних описах Кам’янецького замку 1570 та 1572 рр. В описах згадується «...посеред замку Церква Руська з дзвіницею і двома дзвонами, з Аспарелями Руськими».
В описі замку 1613 року зазначається: «…По лівій стороні входячи у замок костьолик католицький мурований /…/. Біля нього зараз склеп мурований, в якому Миколи Потоцького, старости кам’янецького тіло лежить… Далі біля того склепу Церква Руська від княжат Куріатовичів, з яких один в тій же Церкві лежить: та Церква з дерева дубового збудована давністю часу зовсім не поруйнована (naruszona), від того часу яко є ще збудована в якій та Русь кожну неділю набожество своє відправляє».
Згадується церква також в записках митрополита Петра Могили († 1647 р.), у яких записано: «В Подільському Кам'янці у внутрішньому граді є церква дерев’яна Покрова Пресвятої Богородиці, від княжат Куріятовичових створена, їх же тілеса тамо лежать, аж і до нині стоїть».
А ще - в грамоті 1672 року польського короля Михайла Корибута до кам’янецького старости Миколи Потоцького, у якій дозволялося перебудувати дерев’яну церкву Покрови Пресвятої Діви Марії у кам’яну. Однак церкву відновити так і не вдалося.
На території замку існував римо-католицький костел Святого Станіслава, який розміщувався з лівого боку від входу в замок з боку міста, біля башти Папської. Костел був побудований в кінці XVI ст. Яном Потоцьким, колишнім старостою кам’янецьким, який забезпечив його призначеною відсотковою сумою в 100 злотих. 1597 року це було підтверджено королем Сигізмундом ІІІ. В описі 1613 року згадується, що фундував його Ян Потоцький воєвода Брацлавський, староста Кам’янецький, надавши йому «з млина під замком 100 злотих на кожен рік та десятину з замкового фільварку, що привілеєм короля підтверджено. Стіл або оброк каплану від парафії має бути, який двічі на тиждень месу повинен там відпрацювати. Двері в ньому добрі, вікон в костьолику три скляні».
На плані архітектора Бенедикта Ренарда 1713 р. костел позначено, як «церква старости», а на плані 1773 р. споруду храму - під літерою «z», як «костьолик святого Станіслава».
За описом інвентарним цейхаузу кам’нецького 1786-1787 рр., костелл замковий названо «мурованим», в ньому «тільки раз на рік правиться служба».
Його архітектурний вигляд можна прослідкувати за мідьоритом Кипріяна Томашевича 1673-79 рр. та креслеником замку 1797 року. На мідьориті Кипріяна Томашевича костел являв собою однонавову споруду під трисхилим дахом. За сторонами світу він був побудований за віссю північ-південь: апсида розміщувалась у південній стороні, а вхід був з північного боку. На західній стіні костелу зображено два віконних прорізи з арочними склепіннями. Вхід до нього розміщувався з північного боку у вигляді арочного склепіння.
На плані 1797 року костьол показано прямокутним з виступаючою з південного боку апсидою та вежею (або дзвіницею) у південно-західній стороні будівлі. Він зображується як одноповерхова споруда під трисхилим дахом, а вежа накрита шатровим покриттям. В експлікації поданій до плану говориться, що костьол є «скасований, в якому зберігається артилерійського відомства різні речі». На початку ХІХ ст. споруда костелу швидше за все була поруйнована. Так, на плані міста 1810 року на місці розташування костьолу зображується нечіткий малюнок занедбаної споруди.
Цікаву згадку, пов'язану з замковим костелом, залишив О. Прусєвіч. Він вказує, що біля костелу стояла скульптура Св. Роха, яка пізніш була поставлена десь між Новим та Старим замком, а у 1844 році скульптура святого була встановлена на подвір’ї Тринітарського костелу в місті.
