Якщо ж повернутися на декілька років в минуле ми пригадаємо, що процес децентралізації на Кам'янеччині відбувався доволі складно.
Місто Кам'янець-Подільський повністю залишилося осторонь процесу добровільного об'єднання. Зокрема представники колишньої влади не були зацікавленні в приєднанні з приміським селом Гуменці, де розташовується Цементний завод. Хоча завдяки цьому підприємству можна було б отримати чималий фінансовий ресурс до бюджету.
Подібна позиція була й в керівництва приміських сіл Довжок та Кам'янка, які впродовж всього терміну проведення децентралізації стояли осторонь, намагаючись втримати "самостійність".
Мотиви доволі зрозумілі, адже у випадку приєднання до міста необхідно було б провести вибори вже в новоствореній громаді. Ймовірно саме з метою збереження владних повноважень керівництво цих населених пунктів всіляко уникало реформу.
Натомість інша ситуація склалася в приміському селі Колибаївка. 13 серпня 2015 року шляхом об'єднання Колибаївської та Ходоровецької сільських рад Кам'янець-Подільського району була утворена нова спроможна громада, до якої увійшло 7 сіл.
Однак після зміни влади внаслідок президентських та парламентських виборів 2019 року було обрано курс на чим швидше завершення реформи децентралізації, з метою провести місцеві вибори вже в сформованих територіальних громадах одночасно.
Попри супротив мешканців Колибаївської громади її "насильницьким" шляхом було приєднано до міста. Зокрема, надзвичайно активно за приєднання виступив народний депутат Ігор Марчук та тодішній голова Хмельницької ОДА Дмитро Габінет.
Про те як швидко та непрофесійно було прийнято це рішення може слугувати той, факт що с. Кам'янка, яке фактично переходить в місто було приєднано до Слобідсько-Кульчієвецької громади, а натомість с. Княгинин, яке розташоване на відстані більше 15 км, було приєднане до Кам'янця-Подільського.
Зважаючи на затяжну політичну кризу в Кам'янець-Подільській міській територіальній громаді вже неодноразово звучала ідеї від'єднання колишньої Колибаївської громади. Зокрема під зустрічі мешканців приєднаних сіл з депутатами міської ради, яка відбулася 28 травня 2021 року, більшість людей висловилися за від'єднання від Кам'янця-Подільського. Основна причина – відсутність будь якої уваги з боку керівництва міста до проблем населених пунктів (транспорт, ремонт доріг, освітлення, вивезення сміття, і т.п.). Окрім цього, люди були не задоволені тим, що в окремих селах були ліквідовані ФАПи.
Депутат Кам'янець-Подільської міської ради Михайло Желізник, який раніше очолював Колибаївську ОТГ, неодноразово вказував, що прийняте урядом розпорядження "Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Хмельницької області", внаслідок якого Колибаївську громаду було приєднано до міста, може бути оскаржене в суді.
За його словами, в прийнятому документі є значна помилка. В тексті вказується, що до Кам'янець-Подільської МТГ приєднується територія Ходоровецької сільської ради, хоча остання була ліквідована ще у серпні 2015 року.
Це на його думку, може стати однією з причин оскарження розпорядження Кабміну та виключення Колибаївської територіальної громади зі складу Кам'янець-Подільської МТГ.
До цього слід також додати, що приєднання відбувалося "насильницьким", а не добровільним шляхом, оскільки мешканці Колибаївської ОТГ були проти приєднання до міста.
Станом на сьогодні, за нашою інформацією, вже створена ініціативна група з мешканців приєднаних сіл які активно працюють над питанням щодо можливого оскарження розпорядження "Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Хмельницької області" в частині приєднання Колибаївської громади до міста.
Чому питання про можливе роз'єднання знову набуває актуальності?
Справа в тому, що протягом останніх днів у вітчизняному інфопросторі обговорюється проблема децентралізації, з якою зіткнулася Львівська міська територіальна громада.
В цьому році Окружний адміністративний суд Києва розглянув скаргу на розпорядження Кабміну від 12 червня 2020 року "Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Львівської області" та прийняв рішення про виключення окремих адміністративних одиниць – села Малехів та місто Дубляни зі складу Львівської МТГ (міської територіальної громади).
Суд прийшов до висновку, що під час включення цих територіальних одиниць до громади міста Львів було порушено передбачені законом принципи добровільності та прозорості.
"Два з цих чотирьох проваджень вже закінченні – Дубляни та Малехів. В Малехова рішення пройшло дві інстанції, рішення набуло законної сили, і його можна виконувати. По Дублянах наразі є рішення суду першої інстанції. Зауважу, що по позову громади Малехова вже подавали касаційну скаргу. Її не задовільнили, відтак, рішення є чинним", – розповів виданню "Вголос" адвокат Юрій Ломага.
Поряд із цим, зважаючи на незаконність включення окремих населених пунктів до Львівської МТГ, колишній сільський голова Малехова Володимир Сеньковський подав позов щодо скасування постанови ЦВК про місцеві вибори у Львівській територіальній громаді. 11 жовтня вже розпочався розгляд цієї справи.
На сьогодні думки політиків, експертів та юристів щодо подальшої долі від'єднадних за рішенням суду громад розділилися. Так посадовці Львівської МТГ та ОДА вказують кажуть, що не бачать юридичного механізму реалізації таких рішень судів.
"Юридичного механізму виконання такого рішення я не бачу. Якщо не буде політичної волі у Києві, то це рішення і не виконається", – пояснив виданню "ZAXID.NET" директор департаменту економічної політики ЛОДА Степан Куйбіда.
Натомість автор позову Володимир Сеньковський заявив, що існує правовий механізм втілення в життя рішення суду щодо від'єднання Малехова, і мова не про перевибори. За словами колишнього сільського голови відповідне рішення може бути ухвалене Кабінетом Міністрів.
На сьогодні населенні пункти, які за рішенням суду були виключені зі складу Львівської МТГ, ще продовжують перебувати під юрисдикцією міста, однак за словами експертів, якщо позов про скасування рішення постанови ЦВК про місцеві вибори у Львівській територіальній громаді буде задоволено питання про реальне від'єднання та дострокові вибори може вийти на новий рівень.
Попри це, окрім суто юридичної сторони цього від'єднання оглядачі вказують на політичні мотиви. Зокрема, йдеться про зацікавленість керівництва держави в проведенні дострокових виборів у Львівській МТГ.
"Я зараз часто буваю у Києві і чув про те, що прийнято політичне рішення в Офісі президента про те, що у Львові треба провести вибори. Вони ніби вважають, що на даний момент партія Зеленського має шанс зайти у владу", – зауважив в ефірі "NTA" політик Володимир Гірняк.
Як би не складалася подальша доля Львівської МТГ зауважимо, що Малехівський прецендент вже відбувся. А щодо правового механізму втілення рішення про від'єднання – це справа Кабміну та Верховної ради. Припускаємо, що у випадку реальної зацікавленості в дострокових виборах рішення центральних органів влади буде прийнято.
