У березні 2021 року з'явилася інформація, про те що Державний архів Хмельницької області отримав документи з фондів, які вважалися втраченими під час пожежі Кам'янець-Подільського міського архіву 10 квітня 2003 року.
Як розповіла журналістам директор Державного архіву Хмельницької області Катерина Бурдуваліс меценат передав документи добровільно, а на запитання як вони опинилися в нього вказав, що придбав їх. Було складено акт дарування.
За її словами справи передані до архіву належать до національно-архівного фонду, але до яких саме конкретних тематичних фондів, ще потрібно визначати.
"Вони дуже давні та важливі. Є документ 1806 року. Частина із них пошкоджена. Продавці старовини порозшивали деякі справи. Рукописні матеріали необхідно реставрувати", – зазначила директор.
Про виявлення та повернення втрачених архівних документів повідомили й в СБУ.
"Моніторять сайти, де українцям пропонують купити документи. Якщо бачать, що ті належать до національного архівного фонду, то СБУ працює з продавцями, щоб повернути їх до архівів. Голова державно-архівної служби Анатолій Хромов часто за свої власні кошти викуповує справи", – зазначила головна архівістка області.
Як бачимо, сьогодні цінні історичні документи, що вважалися втраченими, фахівці СБУ та архівісти знаходять в колекціонерів та на відкритих інтернет-аукціонах. Водночас не слід забувати й про величезний "чорний ринок" культурних цінностей, до якого мають доступ лише перевірені "поціновувачі" які не бажають афішувати свої угоди з купівлі-продажу артефактів.
До сьогодні причини виникнення пожежі в Францисканському костелі, де й знаходилося архівосховище Кам'янець-Подільського міського архіву, не з'ясовані. Так само, як й ніхто не поніс покарання за "одну з найбільших гуманітарних катастроф Європи" (саме так про пожежу та її наслідки говорили в міжнародному професійному середовищі).
ПОЖЕЖА НЕ ВИПАДКОВА?
Інформація про "воскресіння" втрачених історичних документів може свідчити про те, що пожежа була не випадковою.
Як відомо, перевезти найцінніші фонди обласного архіву з м. Кам'янця-Подільського до м. Хмельницького планували ще на початку 90-х. Тоді в обласному центрі було завершено будівництво спеціалізованої споруди для зберігання документів.
Однак міська влада Кам'янця-Подільського наполягла, щоб найціннішу історичну частину фондів було залишено в місті, при умові створення необхідних умов для їх зберігання. Але міські чиновники зволікали з розв'язанням цього питання.
У 2002 році директором Кам’янець-Подільського міського державного архіву було призначено Валентину Стельмах.
Вже наступного року терпіння керівництва обласного архіву та Держкомархіву України було вичерпано. 13 лютого 2003 року Держпожежнаглядом СДПЧ-4 у м. Кам'янці-Подільському було прийнято постанову про застосування запобіжних заходів щодо міського архіву: чотири його приміщення було опломбовано через відсутність належних протипожежних засобів і умов, а на директора архіву накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
Комісія Держкомархіву, яка наприкінці березня 2003 р. востаннє здійснила комплексну перевірку стану архівної справи у Хмельницькій області, констатувала повну відсутність умов для зберігання документів Національного архівного фонду у наявних приміщеннях Кам'янець-Подільського міського архіву.
9 квітня 2003 р. на підставі акта обстеження Кам'янець-Подільського міського архіву складеного комісією Державного архіву Хмельницької області, відповідно до вимог Закону України "Про Національний архівний фонд та архівні установи" видано наказ про зупинення діяльності Кам'янець-Подільського міського архіву.
І, як не дивно, наступного дня після видання наказу, 10 квітня 2003 року, в "чорний четвер" сталася пожежа.
Як рятують документи, що постраждали у пожежі в Кам’янець-Подільському міському архіві у 2003 році
ЩО БУЛО ЗНИЩЕНО?
Внаслідок пожежі 10 квітня 2003 р. в архівосховищі № 1 Кам'янець-Подільського міського архіву вогнем і водою пошкоджено документи Національного архівного фонду України, що зберігалися у Францисканському костелі. Значну частину документів втрачено безповоротно. Тут зберігалися п'ять найцінніших фондів з історії Подільської губернії загальною кількістю 101 225 одиниць зберігання (до 1000 погонних метрів) (9 мільйонів аркушів) кінця XVIII - початку ХХ ст.: Подільське губернське в селянських справах присутствіє (1861-1919), Подільська казенна палата (1796-1919), Канцелярія Подільського губернатора (1795-1917), Кам'янець-Подільська міська управа (1875-1920), Подільський військовий губернатор (1795-1845). У цих фондах відбита історія Поділля за півтора століття, тобто від часу входження цього регіону України до складу Російської імперії, і до Української революції 1917-1921 рр.
Документи втрачених фондів мають значення не тільки для історії України, але й усієї Східної Європи оскільки крім українців, тут проживала значна кількість поляків, євреїв, росіян, німців, чехів тощо. Передусім це стосується Польщі, адже архівні документи відбивали складні етнічні, політичні, економічні та культурні процеси, пов'язані з інтеграцією до складу Російської імперії колишньої частини Речи Посполитої після її третього поділу в 1793 р.
У втрачених документах особливо багато було відомостей про шляхту етнічного польського походження. Постраждали також цінні історичні свідоцтва про життя єврейських громад Поділля, документи про міське життя у Кам'янці-Подільському від кінця XVIII ст.
У дуже цінному архівному фонді Подільського військового губернатора зберігалися укази російських імператорів, циркуляри Військової колегії, оригінали листів Олександра І, російських полководців М. І. Кутузова, П. А. Багратіона, справи про проведення дворянських виборів і т.п.
ЩЕ РАЗ ПРО "ЧОРНИЙ РИНОК"
У 2013 році, реставратор документів Юрій Руденко під час спілкування з журналістами розповів, що під час роботи йому так і не вдалося знайти цілої низки унікальних документів, хоча найцінніші з них мали б зберігатися у вогнетривких шафах.
"Я так і не знайшов власноруч написаного листа Кутузова, який зберігався у фонді Подільського військового губернатора. Діяч його рівня не писав листів особисто, а лише підписував, до того ж Кутузов після поранення частково втратив зір. Тому його власноручний лист, датований 25 січня 1813 року, на двох сторінках, у якому полководець висловлював подяку губернатору і населенню губернії за підтримку і патріотизм та згадував бойові дії вітчизняної війни 1812 року, не просто унікальний, а безцінний. Можливо, це останній із його листів, оскільки його життя обірвалося 16 квітня 1813 року. Втрачено й оригінали листів імператора Олександра І, Багратіона, Барклая-де-Толлі", – відзначив реставратор.
"Кажуть, що на "чорному ринку" випливають деякі документи кам’янецького архіву, причому доволі цінні: метрики, гербові папери тощо. Але, як то кажуть, не впійманий – не злодій", - підсумовував Юрій Руденко.
На жаль сьогодні навряд чи ми зможемо з'ясувати всі обставини тієї загадкової пожежі. Однак факт залишається фактом – втрачені документи знаходять в колекціонерів, їх продають на інтернет-аукціонах та "чорних ринках".
Зважаючи на це можна припустити, що ймовірно для когось "чорний четвер" був єдиним шляхом для уникнення відповідальності за грабіж коштовних історичних документів з міського архіву. А зважаючи на те, що архівосховище було знищено повністю самі обсяги цього грабунку ймовірно були надзвичайно великими. Але це лише припущення.
КАДРИ ВИРІШУЮТЬ ВСЕ?
Як не дивно, за "європейську гуманітарну катастрофу", яку можна порівняти лише з втратами, які принесла Друга світова війна архівній справі, ніхто не поніс покарання. Ні представники міської влади на чолі з тодішнім міським головою О.Мазурчаком, які фактично своєю бездіяльністю довели до знищення архівних документів, ні навіть директор установи. Валентина Стельмах продовжувала залишатися на посаді, правда з 2007 року лише в якості начальника міського архіву.
А вже в жовтні 2010 року в Кам'янці-Подільському було обрано нового міського голову та міську раду. Почалося формування команди керівництва містом. Наступного місяця, у листопаді 2010 року, керуючою справами виконкому міської ради було призначено, як не дивно, Валентину Стельмах. За неї зберігалася попередня посада начальника архіву й покладалися обов'язки зі здійснення організаційного, матеріально-технічного та іншого забезпечення діяльності виконавчих органів міської ради, виконавчого комітету.
Наприкінці 2011 року, в тому числі відповідно до службової записки Валентини Стельмах, міський голова М.Сімашкевич звільнив з посади директора Департаменту правового супроводу та контролю Кам'янець-Подільської міської ради Едуарда Ковтуна. Однак звільнений чиновник протягом останніх десяти років довів незаконність цього рішення в судових інстанціях різних рівнів. В результаті з міського бюджету було витрачено понад 870 000 гривень на погашення заборгованості за час вимушеного прогулу, які відповідно могли б бути витрачені на інші потреби громади міста.
Вже в 2013 році Валентина Стельмах була звільнення з посади керуючої справами за станом здоров'я, але як виявилося це були її неостанні "здобутки".
ЯК МІСТО ВТРАТИЛО ЧАСТИНУ ПАРКУ
Пам'ятаєте, як у медіа Кам'янця-Подільського з'явилися повідомлення про проект з будівництва еколого-освітнього візит-центру національного природного парку “Подільські Товтри”. Вартість проекту – 1 мільйон доларів США.
Але перед тим, як розповісти чим насправді обернулася для міста ця історія слід нагадати наступне.
У 2017 році в.о. начальника НПП "Подільські товтри" було призначено Олександра Оцишена. Неймовірним чином, одразу на посаду його заступника була призначена Валентина Стельмах. В нових керівників, виник конфлікт з працівниками парку, в результаті якого частина з них була звільнена. В це важко повірити, але час знову розставив на свої місця. В результаті тривалих судових розглядів було доведено, що звільнення працівників були незаконними. Внаслідок дій О.Оцишена та В.Стельмах державна установа НПП "Подільські товтри" тепер повинна відшкодувати понад 300 000 гривень заробітної платні та моральної шкоди працівникам установи Юрію Мартинюку та Олександру Спасюку.
Юрій Мартинюк та Олександр Спасюк про судові рішення, щодо незаконного звільнення
Хіба це не нагадує історію зі звільненням Е.Ковтуна? Лише тоді кошти відшкодувала громада міста, а у випадку з НПП "Подільські товтри" – держава.
А тепер повернемося до історії з еко-центром.
24 квітня 2019 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 393 "Деякі питання використання коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою 2401270 “Здійснення природоохоронних заходів” на 2019 рік". Відповідно до неї на будівництво еколого-освітнього візит-центру національного природного парку “Подільські Товтри” (м. Кам'янець-Подільський) було виділено 27,4 млн грн. Ще 5,2 млн грн спрямували на створення експозицій для візит-центру.
В рамках підготовки будівництва НПП "Подільські товтри" звернулося до міської влади з проханням надати земельну ділянку для спорудження об'єкту.
Рішенням 58-ї сесії Кам'янець-Подільської міської ради від 7 серпня 2018 року НПП "Подільські товтри" було надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення в постійне користування земельної ділянки орієнтованою площею 4218 кв.м. для будівництва еколого-освітнього візит-центру.
Окрім цього, на цій же сесії було прийнято рішення про надання згоди НПП "Подільські товтри" на знесення аварійної будівлі за адресою: вул. Шевченка 20/1, площею 1036 кв.м., яка була передана в оренду (за символічну суму 1 грн) парку рішенням Виконавчого комітету Кам'янець-Подільської міської ради від 2 серпня 2018 року для розміщення еколого-освітнього візит-центру.
Мова йде про відомий в минулому "Літній театр". Саме на цьому місці мало б відбутися будівництво нового еко-центру. Залишкова вартість зазначеної будівлі на момент надання дозволу на знесення складала 137 091 грн. Хто саме й за скільки коштів демонтував об'єкт невідомо, однак звичайно що такі послуги вартували теж немаленьку суму.
Літній театр та територія, де планувалося розміщення еко-центру
Поряд із цим, міська влада під натиском керівництва НПП "Подільські товтри" поспішала з виділенням землі, адже проект землеустрою був затверджений чи не одразу – рішенням наступної, 59-ї сесії Кам'янець-Подільської міської ради від 4 вересня 2018 року.
Також важливо відзначити, що у 2018 році самою установою НПП "Подільські товтри" було проведено та успішно завершено тендер на "Розроблення проектно-кошторисної документації на будівництво еколого-освітнього візит-центру НПП "Подільські Товтри" на який з Держбюджету, відповідно до договору було витрачено 497 000 грн.
У підсумку було виділено земельну ділянку (вартість невідома), знесено споруду вартістю понад 100 000 грн, витрачено кошти на її демонтаж та розроблено проект землеустрою, на які платники податків витратили майже півмільйона гривень.
Що ж в результаті?
Як виявилося, кошти на облаштування еко-центру держава таки виділила. НПП "Подільські товтри" протягом 2019 року було проведено три тендери на будівництво даного закладу. Однак в усіх трьох випадках торги не відбулися, або ж були скасовані у зв'язку із порушенням законодавства України.
У жовтні 2019 року наша редакція отримала відповідь від Міністерства енергетики та захисту довкілля України в якому зазначалося, що будівництво еко-центру можливе лише в 2019 році:
"Фінансування заходу з Будівництва не передбачалось бюджетним запитом на 2020 рік, так як на виконання даного заходу виділено кошти у 2019 році в повному обсязі. Можливість виділення фінансування на Будівництво у 2020 році розглядатиметься Мінекоенерго у разі надання Парком запиту та усіх необхідних документів до нього".
Однак, парк не підготував необхідні документи й кошти, які планували використати для будівництва, були перенаправлені державою на інші потреби.
А що стосовно земельної ділянки в парковій зоні, яку місто безоплатно передало державі (НПП "Подільські товтри" – держустанова)?
У відповіді міністерства вказується:
"Стосовно повернення земельної ділянки в користування громади міста та відшкодування збитків, завданим знесенням будівлі інформуємо, що статтею 141 Земельного кодексу України визначено вичерпний перелік підстав припинення прав постійного користування земельною ділянкою. Окрім підстав, наведених у пунктах «а»-«в» та «е», з інших підстав, право постійного користування земельною ділянкою припиняється в судовому порядку за процедурою визначеною статтею 144 цього Кодексу. Із зазначеного переліку, підстав для припинення права постійного користування земельною ділянкою Парку не вбачається".
Відповідь на запит
Таким чином, місто втратило ділянку й гроші, які були витрачені на демонтаж споруди та сам "літній театр" вартістю понад 100 000 грн (припускаємо, що якщо гіпотетично відновити навіть ті руїни які залишалися це буде коштуватиме значно більше).
Ну а держава в підсумку втратила близько мільйона гривень (на відшкодування за незаконне звільнення працівників та виготовлення проектно-кошторисної документації для еко-центру).
ВЗАЄМОПОРУКА ВЛАД ТА КОЛЕКТИВНА БЕЗВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ
Приклад діяльності Валентини Стельмах доволі показовий. Під час її керівництва архівом відбувається пожежа, під час роботи у Кам'янець-Подільській міській раді та НПП "Подільські товтри" – незаконні звільнення з подальшим відшкодуванням зарплат та моральної шкоди. А втрата містом земельної ділянки в парковій зоні прикрашає, як "вишенька на торті", її трудовий шлях.
Виникають доволі прості запитання: "Чому ніхто не несе відповідальності?" Як так стається, що чиновниця часів Мазурчака, з доволі "сумнівними" здобутками на чолі архіву, опиняється серед головних керівників міста вже за нової влади? Чому втрата земельної ділянки в центрі міста не привертає увагу громадськості й правоохоронних органів?
Хоча про що це ми? Ось недавній приклад.
Не так давно новий міський голова М.Посітко на засіданні сесії міської ради 15 червня 2021 року озвучив, про те що за час керівництва містом попередньої влади для потреб комунального підприємства "Комбінат благоустрою" було передано гектари землі в межах міста. За його словами, згодом ці землі через певні "схеми" були передані іншим особам.
15 червня 2021 року М.Посітко озвучив перелік земельних ділянок, які були передані в користування комунальному підприємству
Інформація була озвучена, однак на сьогодні, окрім самого факту її озвучення про повернення земельних ділянок чи розслідування можливих зловживань ніхто не веде мову.
Чи ще один приклад.
Чи не всі в Кам'янці-Подільському знають, про те що підприємство ПАТ "Гіпсовик" в результаті своєї діяльності забруднює навколишнє середовище небезпечними викидами. Про це не раз повідомлялося на сторінках як нашого видання, так й інших медіа, в тому числі й центральних телеканалів.
Так до прикладу, також на наш запит, Кам'янець-Подільська міська рада повідомила, що у жовтні 2018 року було проведено аналіз проби повітря вул. Індустріальна, 10. Відповідно до його результатів концентрація пилу перевищувала допустиму норму в 2,46 раза.
Відповідь на запит
Однак в тому ж, 2018 році підприємство ПАТ "Гіпсовик" отримало пільгу зі сплати земельного податку від міської ради. В результаті цього рішення бюджет Кам'янця-Подільського недоотримав 515 000 гривень.
Всі ці факти говорять лише про одне.
Будь яка нова влада "зрощується" з минулою й виступає не тільки правонаступником, але й захисником всіх "здобутків" попередників. І що цікаво доволі часто продовжує практикувати ті ж самі методи роботи.
А тому не слід дивуватися, якщо вже в найближчому майбутньому, владі на чолі з міським головою М.Посітко ймовірно знову з міського бюджету доведеться відшкодовувати кошти за незаконне звільнення працівників міської ради та комунальних підприємств (між іншим вже з бюджету витрачаються кошти на відшкодування судових зборів).
Поряд із цим, тривогу викликає той факт, що десятиліттями люди з сумнівними досягненнями керують, та й ще так неякісно, в різних державних установах та органах місцевого самоврядування. Чи ще довго буде їх час – невідомо, проте з "результати" їхньої роботи доведеться напевно "розгрібати" ще десятки років.
В ГРОМАДСЬКІЙ РАДІ ПРИ ХМЕЛЬНИЦЬКІЙ ОДА ЗАЦІКАВИЛИСЯ МУЗЕЯМИ КАМ'ЯНЦЯ-ПОДІЛЬСЬКОГО
І якщо унікальні документи з Кам'янець-Подільського державного міського архіву вже не врятувати, то слід зауважити, що в нашому місті залишається чимало історичних артефактів.
До відома, станом на березень 2018 року загальна кількість одиниць збереження фондів Кам'янець-Подільського державного історичного музею-заповідника становить 160 751 предметів, із них основного фонду – 139 666 предметів, науково-допоміжного фонду – 21 085 предметів.
Поряд із цим, нещодавно внаслідок буревію в Кам'янці-Подільському було пошкоджено пристінну будівлю в Старій фортеці де розміщувався музей. Експонати рятували від води протягом всієї ночі, деякі з них були пошкодженні.
Про те, як рятували музейні експонати в сюжеті "Суспільного"
А загалом зважаючи на обсяги фінансування збереження культурних цінностей, які зберігаються у фондах Кам'янець-Подільського музею залишалося й продовжує залишатися актуальним.
Зацікавилися цим питанням і в Громадській раді при Хмельницькій ОДА.
Так на ім'я міського голови Кам'янця-Подільського надійшло прохання створити робочу групу, з залученням громадськості завдання якої вивчити умови зберігання духовних, культурних та матеріальних цінностей в Кам'янець-Подільському державному історичному музеї-заповіднику. Також серед завдань групи визначити можливість здійснення цифровізації об'єктів культурної спадщини.
Звернення Громадської ради при Хмельницькій ОДА до міського голови М.Посітко
Чи відреагує на це звернення міський голова М.Посітко покаже час. Однак якщо враховувати, що лист був датований ще 26 липня реакція міської влади, будемо відверті, доволі квола. Поряд із цим, сподіваємося, що вона обов'язково буде й можливого повторення трагічної історії міського архіву не буде.
P/S Схоже ми знайшли відповідь чому в Кам'янці-Подільському не будують великий музей, де б можна було розмістити експонати, які досі зберігаються в запасниках музею.
