Розкопки на Кармалюковій горі скінчилися.
Археологічна експедиція Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника разом зі студентами-першокурсниками Історичного факультету КПНУ імені Івана Огієнка, завершили цьогорічні дослідження на Кармалюковій горі. Як зазначають науковці, під час цих досліджень було відкрито найбільшу площу з тих, що досліджувалися раніше. Звісно, якщо не враховувати чорних археологів, які перекопали, кажуть дослідники, тут усе вздовж та впоперек. На щастя, це не завадило археологам зробити відкриття та припущення щодо історичного минулого цього городища.
Науковці дослідили вал та рів які ідуть впоперек дитинця. Рів, кажуть, до цього ніхто не досліджував, тому було прийняте рішення простежити який вони мають вигляд з точки зору археології. Також проводилися шурфування (розвідки) і в інших місцях, де археологи натрапили на нашарування трипільської культури.
Найбільше знахідок принесло археологам дослідження невеликої заглибини поблизу основного валу городища. Тут археологи знайшли житло давньоруського часу.
«Натрапили на залишки кам’яних конструкцій. І в цій споруді ми розкопали три людських кістяки. Швидше за все ці люди загинули під час нападу на городище в середині XIII століття. Наразі людські останки готуємо для передачі до інституту археології для досліджень антропологами. Стан збереження кістяків досить поганий, черепи роздавлені. Це пов’язано з тим, що вони були завалені кам’яними конструкціями житла. Поодинокі фрагменти людських кісток були знайдені й в інших місцях, де проводилися дослідження. Тож можемо говорити про те, що внаслідок нападу на городище загинуло багато людей», - розповідає Ігор Старенький, кандидат історичних наук, провідний науковий співробітник Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника та керівник експедиції.
Не виключено, що ікло кабана теж слугувало амулетом. Фото: Ігоря Старенького.
«Поруч з одним з кістяків ми знайшли амулет із зуба бурого ведмедя. Цей звір був поширений на наших теренах того часу. У зубі був просвердлений отвір, тобто він використовувався саме як амулет. Поруч з іншим кістяком знайшли ікло кабана. Воно гарно відполіроване і теж, не виключено, що слугувало амулетом», - зазначає Ігор Старенький.
