Більшість навіть не замислюються над запитанням «Чи безпечні пральні порошки, якими користується сім’я?»
Аргумент: якщо товар є у торговельній мережі, дозволений для продажу, отже – безпечний. Так, та не зовсім. Чинні в Україні стандарти за окремими позиціями застаріли і не враховують показників безпеки, якими користується, до прикладу, Європа. «Технічний регламент миючих засобів» зобов’язує виробників повідомляти споживачам про наявність у складі їхніх продуктів солей фосфору, різних видів ПАР (поверхнево активних речовин), вибілювачів на основі кисню й хлору, фенолів, бензолу та ще деяких речовин – у відсотковому вимірі». Що це дає? Знаючи про дію компонентів і сполук, можна більш достовірно оцінити дієвість миючих засобів. А також обрати більш безпечні з-поміж них. Наразі виробники порошків подають приблизну інформацію про склад засобів або й узагалі її не подають, це їм дозволяє, наприклад, класти менше активних речовин, випускати дешеві продукти. Але при цьому не змінювати їх ціну.
За ефективність миючих засобів відповідають ПАР-и – синтетичні мила, продукти переробки нафти. Чим вищий вміст ПАР, тим більш дієвий порошок. Але в цьому і полягає парадокс: чим кращий порошок, тим більша кількість ПАР залишається на одязі і білизні. Відмиваючи забруднення, активні речовини адсорбуються тканинами. Звідти видалити їх украй складно. Вважайте: полоскання в холодній воді практично не виводить ПАР і фосфати з тканин. Небезпечні концентрації миючих речовин можуть зберігатися на їх волокнах до чотирьох діб, створюючи вогнище постійної інтоксикації усередині самого організму.
З часом, накопичуючись в організмі, ПАР-и провокують розвиток алергій, дерматитів, респіраторних захворювань, новоутворень. Контакт шкіри з розчинами і залишками порошків у випраному одязі призводить до знежирення і знищення захисних функцій шкіри, вона починає пропускати в лімфатичну і кровоносну системи людини будь-які токсичні сполуки, а також мікроби й віруси.
Також слід зазначити, що в результаті використання побутової хімії (пральні порошки, рідкі мила, миючі засоби та інше) у природні водойми потрапляють шкідливі речовини, які з трудом розпадаються, що завдає не аби якої шкоди довкіллю.
Особливо агресивними є аніонні ПАР. Вони здатні викликати грубі порушення імунітету, ураження мозку, печінки, нирок, легенів. Важливо знати, що фосфатні добавки в порошках значно підсилюють токсичні властивості ПАР, оскільки створюють умови для більш інтенсивного проникнення їх через шкіру. Це одна з причин обмеження ПАР у країнах Західної Європи – дозволяється їх вміст не більше 2%. Звичайний рівень ПАР в порошках на вітчизняному ринку – до 15%.
Часто в транспорті, стоячи поблизу людини, доводиться відчувати аромат прального порошку. Дехто цим навіть пишається, мовляв, не пошкодували миючого засобу. Вочевидь, ці споживачі не знають, що такою «щедрістю» наражають на небезпеку близьких.
Щоб уберегти себе та родину від небезпечних миючих засобів, потрібно дотримуватись простих правил. Кількість ПАР має бути зазначена на етикетках. Врахуйте: з точки зору збереження здоров’я й довкілля, краще купувати миючий засіб з часткою ПАР та фосфатів не більше 5%. Такі засоби мало піняться. Максимально скорочуйте час замочування та прання речей, розбавляйте воду для прання, уникайте контакту незахищених частин тіла з тими ж порошками. Споліскуйте речі від миючого засобу в проточній воді, використовуючи для цього лише гарячу воду 50–60 градусів. Адже у холодній воді фосфати та ПАР практично не виполіскуються.
Під час машинного прання бажано відчиняти двері у ванну, а самому виходити в іншу кімнату, щоб у легені потрапляло якомога менше шкідливих речовин. Після прання варто ретельно вимити руки у великій кількості теплої води і провести вологе прибирання, провітрити помешкання.
Особливо актуальними ці поради є для тих, у кого вдома є маленькі діти та хто має схильність до алергії.
Юрій Крилов, начальник управління з питань НС та ЦЗН міської ради
