Warning: Division by zero in /sata2/home/users/vkkp/www/www.vk-kp.info/libraries/mavik/thumb/resizetype/abstract.php on line 39

Warning: Division by zero in /sata2/home/users/vkkp/www/www.vk-kp.info/libraries/mavik/thumb/resizetype/abstract.php on line 39

Останні три місяці енергопостачальна компанія АТ «Хмельницькобленерго» (ХОЕ) регулярно ставала героєм новин. Команда відстороненого т.в.о. генерального директора Олега Козачука через ЗМІ заявляла про спроби Фонду держмайна змінити керівництво компанії, попри її фінансові успіхи. Але без думки іншої сторони картина не може бути повною. 26 лютого Кабмін призначив генеральним директором АТ «Хмельницькобленерго» Валерія Гапонова.

Ми поговорили з ним про те, як розвивалася ситуація весь цей час, звідки з'явився рекордний прибуток і що чекає Хмельницькобленерго надалі.

– Валерій Миколайович, про Вас в мережі мало інформації. Я знаю, що ви колись керували «Запоріжжяобленерго», але це все ...

– В електроенергетиці я майже 40 років, більшу частину з них провів у Запоріжжі. Дійсно, був генеральним директором «Запоріжжяобленерго», очолював територіальний підрозділ НКРЕКП в Запорізькій області, філію «Укрспецсвітла» в Запоріжжі. Кілька років  очолював  Держенергонагляд в Донецькому регіоні.

З 2015 року був призначений директором Дніпровської енергетичної системи НЕК «Укренерго». Це найбільше за розмірами, площею та потужністю магістральне підприємство: 3 підстанції 750 кВ, 23 підстанції 330 кВ, до мереж яких підключені Запорізька АЕС, Кременчуцька ГЕС, Середньодніпровська ГЕС, Каховська ГЕС і Дніпрогес, п'ять найбільших ТЕС України  та найбільші  енергоємні підприємства Маріуполя, Дніпра, Кам'янського, Запоріжжя, Кривого Рогу.

Протягом останніх двох років працював заступником генерального директора Державного науково-дослідного проєктного інституту «НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ» в Києві.

– А чому вирішили перейти в Хмельницькобленерго?

– Мою кандидатуру вибрав Кабмін. Мені робота в Хмельницькому здалася цікавою. Я знаю, як можна поліпшити ті або інші показники в енергетичній компанії, які нові методи застосувати для оптимізації її діяльності. Можливо, масштаби в Хмельницькому не ті, але підходи однакові

. – Що ви маєте на увазі, кажучи про масштаби?

– Порівнювати Хмельницький і Запоріжжя, це як порівнювати двох боксерів —  обидва чемпіони, але один в легкій вазі, а інший у важкій. У Хмельницькобленерго кількість юросіб і договорів —  20 тис., з фізособами – близько 550 тис. У Запоріжжі, коли я там працював, було 1 млн 900 тис. договорів, з яких 67 тис.  з юридичними особами. Співробітників там —  6,5 тис., тут —  3,5 тис. У Дніпровській енергосистемі, наприклад, працювало при мені 2800 співробітників найвищої електротехнічної кваліфікації, які щодня експлуатували складне високовольтне енергетичне обладнання.

– Вам все ж доводиться відстоювати своє право зайняти місце генерального директора.

– Я призначений державою для виконання управлінських функцій, і не збираюся створювати в області ажіотаж і нездорову атмосферу. Моя поява в компанії відбудеться тільки після того, як мої дані, як керівника підприємства, будуть внесені до Єдиного держреєстру (ЄДР), тобто відповідно до законодавства.

Я намагаюся це зробити з 30 квітня, відразу ж після того, як зі мною був укладений контракт про покладання на мене обов'язків керівника Хмельницькобленерго. Але, виявилося, що з 12 березня цього року держреєстр знаходиться в неробочому, «підвішеному» стані. Це відбувається, коли хтось із реєстраторів проводить якісь дії по юридичній особі й не закінчує їх, наприклад, якщо подано неповний пакет документів. Згідно із законом на це дається 15 днів, але в цьому випадку все терміни були порушені. За цим фактом Фонд держмайна, як мій роботодавець, направив скаргу в Хмельницький мін'юст.

18 травня начальник управління Центрального-західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Хмельницький), на підставі скарги Фонду, вбачаючи в діях державного реєстратора порушення норм законодавства, зобов'язує його протягом 24 годин припинити процедуру внесення змін по документах, отриманим реєстратором 11 березня. Однак, держреєстратор ігнорує припис керівництва, блокування держреєстру триває.

20 травня держреєстратор все-таки припиняє дії по АТ «Хмельницькобленерго». Але в цей же день інший держреєстратор з цього ж управління Мін'юсту приймає у т.в.о генерального директора Козачука новий пакет документів по зміні КВЕД компанії. Папери знову подані частково, що дозволяє знову «підвісити» держреєстр на 15 днів, які повинні були закінчитися 5 червня.

4 червня з'являється інформація про те, що всі дії по внесенню до держреєстру відомостей про зміну керівництва АТ «Хмельницькобленерго» заблоковані рішеннями Хмельницького державного районного суду та Господарського суду Хмельницької області на час розгляду позову Олега Козачука про незаконність його звільнення. Хоча з ним просто розірвали контракт — це різні речі. Поки рішення судів не будуть оскаржені, ситуація застигла в цій точці. До речі, 18 червня Антикорупційний суд, у відповідь на звернення Фонду, зобов'язав НАБУ внести в реєстр кримінальну справу, відкриту за фактом незаконних дій держреєстраторів.

– Наскільки ви вже ознайомилися зі станом справ в компанії?

– У мене немає доступу до документації. Можу судити лише по відкритих джерелах, і тій інформації, яку компанія подає, коли звітує перед Фондом.

До березня 2016 року компанію очолював Шпак Олександр Леонідович - кваліфікований фахівець, який переймався компанією та колективом. Йдучи на пенсію, він залишив ХОЕ в списку найуспішніших обленерго в Україні.

– Але, судячи з інформації в ЗМІ, і в 2019-му компанії вдалося отримати рекордний для українських обленерго прибуток.

У споживача в даному випадку немає альтернативи, він не може підключитися до інших електромереж. Тому регулятор повинен обмежувати прибуток обленерго і контролювати шляху її отримання.

Такі компанії, як обленерго, створюються не для отримання максимального прибутку, а для життєзабезпечення функціонування соціуму на закріпленій території.

Козачук стверджує, що, завдяки грамотному керівництву, за 2019 рік він забезпечив чистий прибуток 85,7 млн ​​грн. Давайте подивимося, як йому це вдалося. Запланований прибуток ХОЕ на 2019 рік —  близько 62 млн. Тобто план був перевиконаний на 23,7 млн ​​грн. У Хмельницькій області живе трохи більше мільйона чоловік. Виходить, в 2019 році кожен житель повинен був заплатити на 23 гривні більше за послугу розподілу електроенергії. Але тариф для ОСР встановлює регулятор, значить прибуток прийшов по інших каналах.

У мене є фінансові звіти компанії за 2018 і 2019 роки. Аналітики зазвичай дивляться дані за, як мінімум, три роки, аналізують динаміку, тоді картина стає абсолютно ясною, але будемо аналізувати те, що є. На січень 2019 року у ХОЕ дебіторська заборгованість за раніше поставлені споживачам товари і послуги була 170 млн, а на кінець 2019 року — 56 млн. Різниця —  114 мільйонів. А прибутку показали всього лише 86 млн. Це перше.

Друге —  борги за поставлені послуги є і в звіті за 2018 рік. Значить, заборгованість на папері «перетягнули» в 2019 рік —  і отримали красиву цифру прибутку.

Я вже не кажу про те, що ці 23,7 млн ​​можна було витратити на модернізацію обладнання, а не показувати як чистий прибуток. У звіті це відбивалося б як витрати. Тоді - і прибуток в межах запланованого, і більше користі для підприємства. А так, за законом, 50% заробленого прибутку піде в державну казну у вигляді податку на прибуток. Тобто з бюджету компанії до 6 серпня «вимиють» 43 мільйони, які можна було б використати для розвитку. Мені здається, тут є перевищення повноважень. Дозволило держава заробити - працюй, покращуй компанію. З'явилася зайва копійка - скороти втрати. Тим більше, що у Хмельницькобленерго є питання, які потребують негайного вирішення.

– Наприклад?

– Нинішній менеджмент практично розпродав всі резерви трансформаторних потужностей. На деяких підстанціях зараз завантаження трансформаторного обладнання більше, ніж 50%. Якщо станеться аварія – когось доведеться відключати, резервних потужностей немає. Потрібно швидко приводити це у відповідність з технічними нормативами, щоб уникнути НС і не залишити людей без світла.

– Це тому в Хмельницькій області показник середньої тривалості аварійних відключень найвищий по регіону - 8,4 годин?

– Й тому теж. У наших сусідів в Чехії, Словаччині, Угорщині все підстанції цифрові, телемеханізовані, є можливість дистанційно проводити перемикання. А в Хмельницькій області з 175 діючих підстанцій 35-110 кВ тільки одна цифрова, телемеханізованих менше 50%, на більшості досі використовуються застарілі масляні високовольтні вимикачі. Якщо щось трапилося, треба дзвонити бригаді, вони збирають валізи і їдуть туди, вручну робити перемикання. Зазвичай це трапляється в негоду, дощ і сніг ще більше гальмують роботу і збільшують час аварійного відключення.

З майже 35 тисяч кілометрів ліній електропередач більше половини, особливо лінії 35-110 кВ, потребують повної заміни. Це все – втрати, які потрібно оплачувати, і не за оптовою ціною, як раніше, а вже за ринковою.

Необхідно модернізувати і систему управління. У Хмельницькобленерго, єдиної компанії серед обленерго, немає свого приміщення, співробітники розпорошені по всьому місту.

Бракує потужностей для забезпечення роботи бізнес-сектора. На півночі з'явилося нове виробництво – керамічна фабрика, активно розвивається туризм, будуються інфраструктурні об'єкти і скрізь потрібна електроенергія. Але можливості збільшити електропостачання немає: ніхто не думав про розвиток, не купував нові трансформатори, не перекладав мережі. Хоча тут безліч перспективних можливостей.

Наприклад, в Україні, якщо новий споживач хоче приєднатися до мереж, він платить спеціальну плату за приєднання, стандартне або нестандартне. Давайте поговоримо про нестандартне – великий житловий будинок, комплекс, завод. Навіть офіційно це дуже дорога послуга, Більше 2000 грн за кВт.

Не кажу вже про те, що існує багато корупційних схем, коли енергетики, не отримавши грошей «на кишеню», знаходять масу причин, щоб не підключати об'єкт. Наприклад, точка підключення є в 300 метрах, а вони про це мовчать, називають найближчою ту, що в двох кілометрах. А споживачеві говорять – якщо поділишся, то скоротимо тобі витрати на приєднання. Це відштовхує інвесторів, заважає розвитку місцевого бізнесу.

Наведу приклад зі свого досвіду роботи на Донбасі. У Луганській області є невелике містечко. Шахта тоді вже практично не працювала, іншої роботи немає. Прийшла фінська фірма, світовий виробник фарб, захотіли побудувати в цьому місті завод, звернулися за підключенням. Їм порахували – 15 млн за нестандартне приєднання, тоді їм дадуть технічні умови. І вони пішли, тому що при такій ціні підключення проект ставав невигідним і неефективним.

У Румунії ж ще з 90-х діє наступна схема: якщо ви хочете, щоб через 2-3 дня у вас на майданчику була електрика, то перші 3 місяці ви платите потрійну вартість за кВт. А потім переходите на звичайний тариф. Якщо ж ви готові почекати, то отримуєте приєднання в призначений термін, і нічого не платите.

Якщо ми приберемо плату за приєднання –  з сусідніх областей потягнеться бізнес. Це повинно стати одним з пріоритетних напрямків.

Це йде врозріз з нашими діючими нормативами НКРЕКП. Але потрібно шукати нові шляхи розвитку. Зараз, коли у нас в системі є профіцит електроенергії –  треба створювати максимально сприятливі умови для підвищення рівня споживання.

– У Хмельницькій області вже проводиться один експеримент –  пілотний проект з переходу електромереж на напругу 20кВ. Основним аргументом є успішний досвід європейських енергокомпаній. У той же час, енергетики вважають, що в українських реаліях такий перехід не виправданий ні технічно, ні фінансово. Яку зі сторін підтримуєте Ви?

– Це Віньковецький район, пілотний проект по підстанціях. Перехід на 20 кВ вигідний для обленерго: чим вище напруга, тим менше втрати. Крім того, це хороший варіант, якщо немає додаткової площі для розширення підстанцій. Але для реалізації проекту необхідно міняти всю електромережу: перекладати. кабельні лінії, старі не витримають підвищення напруги, впроваджувати сучасні цифрові технології управління, захисту, оновлювати протиаварійну автоматику. Це виправдано там, де неможливо нові мережі прокласти через вже існуючу щільну інфраструктуру. А Віньковецький район - це не густонаселені Київ чи Одеса.

На мою думку, для Хмельницької області зараз актуальніше замінити всі вимикачі з масляних на вакуумні, поміняти рекодери, цифровізувати мережі, зробити їх дистанційно керованими, впровадити автоматизовані системи комерційного обліку електроенергії (АСКОЕ).

– Одна з найбільш актуальних тем для всіх обленерго – перехід на RAB-тарифи. З Вашої точки зору, чи можливо реалізувати цю реформу в Україні і якими мають бути ставки на старі та нові активи?

– До того часу, поки ми не наведемо порядок на ринку, не розберемося з неплатежами, поки до нас не прийдуть цивілізовані інвестори – я б не поспішав з введенням RAB-тарифів.

Так, перехід на нову систему необхідний для модернізації мереж розподілу і підвищення якості обслуговування споживачів. Але тут потрібно пам'ятати і про споживачів: перехід на RAB-тарифи – це додаткове тарифне навантаження.

Більш оптимальний, в наших умовах, шлях – залучення компанією довгих і недорогих кредитів, використання переваг акціонерного товариства по залученню фінансових інструментів розвитку компанії, таких як IPO, емісія цільових облігацій, емісія акцій. Але для цього потрібно розблокувати право компанії розпоряджатися своїми активами, а це можливо тільки після приватизації.  

У мене є попередні домовленості з кількома зарубіжними компаніями. Вони готові відправити до нас своїх фахівців, щоб оцінити наші бізнес-процеси, скласти аудиторський звіт, що на їхню думку, необхідно змінити. На підставі цих досліджень можна буде розробляти 5-річний, 10-річний, 20-річний план розвитку компанії.

Ми ж прагнемо до європейської енергосистеми, і хочеться, щоб Хмельницькобленерго була однією з перших компаній, яка буде відповідати європейським вимогам і нормам.

Приведення бізнес-процесів, стандартів, методів роботи підприємства до європейських стандартів і модернізація мереж за європейському зразком дозволить привести в Україну провідних європейських інвесторів (системних операторів) здатних дати гідну ціну при проведенні приватизації.

Джерело.

2ogoloshenya