Його звати Олексій Носулько. До повномасштабної війни він допомагав людям лікувати важкі опіки, а після — відправився рятувати життя наших воїнів на фронті.

Влітку 2024-го, коли пан Олексій був на ротації, росіяни завдали авіаудару по Гуляйполю й зруйнували будівлю, у якій перебували українські військові. Аби врятувати одного з них, медикам довелося проводити операцію серед завалів.

Лише уявіть: навколо — руїни будинку, купа бетонних плит і вузький прохід, де лежить заблокований поранений військовий.

До нього по черзі пробираються: анестезіолог, який забезпечує бійцю дихання, ставить крапельницю та вводить знеболювальні, а потім — із кількома скальпелями й турнікетами — під завали лізе хірург Олексій Носулько.

Хірург ампутував йому ноги. Праву — без особливих ускладнень, а ось для того, щоб прооперувати ліву, лікарю довелося вручну розгортати завали, накладати турнікет і продовжувати операцію кухонним ножем…

Після ампутації обох ніг пораненого евакуювали до стабілізаційного пункту, де йому очистили рани, провели протишокові заходи, здійснили конверсію турнікетів і перевели до шпиталю.

Нині військовий уже опановує протези. А його рятівник, хірург Олексій Носулько, пригадуючи ті події, каже:

«Мене кілька разів питали, чи було страшно, чи були сумніви — лізти в ту нору чи ні? Адже дійсно був шанс, що під вагою чотириповерхового будинку перекриття складеться і нас обох розчавить.

Моя відповідь на це така: інколи треба подолати страх, зробити крок уперед — не просто як лікар, а як бойовий офіцер. Бо мій страх — це ніщо в порівнянні з тим усім, що пережив сам пацієнт».