Черняхівська культура – ​​археологічна культура, що існувала на території України (включаючи Крим), Молдови та Румунії у ІІ-ІІІ столітті.

Відкрито цю культуру була Вікентієм Хвойкою на початку 20-го століття.  Назви отримала на честь могильника у селі Черняхів, Кагарлицького р-ну, що на Київщині.  Вивчалася упродовж сторіччя.

Черняхи були цілком мирним народом, займалися скотарством, гончарством, робили прикраси... Черняхівську культуру відносять до епохи залізного віку, оскільки знаряддя праці робили із заліза (ножі, сокири, начиння).  Черняхи робили багато прикрас: фібули, шпильки для одягу, підвіски, каблучки, конину, кулони, амулети.  Прикраси робилися з таких металів як бронза, срібло, рідше золото.  З монет у Черняхів були Римські денарії, які потрапляли до них від воїнів чи торгівлі.

Денарій був введений у звернення в ході фінансової реформи в 3-му столітті до н.е.  Вага його складала приблизно 4,5 грам, до середини 3-го століття денарії стали важити близько 3-х грам.  Пізніше денарій став лігатурною монетою з домішкою міді, а до кінця 3-го століття і зовсім перетворився на бронзову монету, і згодом зник з обігу.

Черняхи селилися на надзаплавних терасах, на південних чи південно-східних схилах, у безпосередній близькості до джерела води.  Їм важливими були родючість ґрунту та освітленість схилів, щоб худоба та посіви були у сприятливих умовах.  Черняхи спалювали померлих, їхні могильники перебували неподалік поселень, на дугою боці балки чи просто вниз за течією річки.

У Черняхів кераміка була переважно гончарна, вона переважала над ліпленою, колір чорнувато – попелястий, іноді ближчий до блакитного.  

Занепад Черняхівської культури почався в 375-му році нашої ери, коли гуни - кочівники напали на Південно-Східну пізніше Західну Європу, і пройшлися нею, знищуючи все на своєму шляху.  У першій половині п'ятого століття припиняється існування останніх Черняхівських поселень, а готи та гуни поступово йдуть на Захід, залишаючи території Південно-Східної Європи. 

(інфо, фото з мережі)