Чому не всім жінкам вдається стати щасливими у стосунках з чоловіком?
Причина криється в негативному дитячому досвіді. Мама недолюбила, не навчила дбати про себе, а дівчинка прийняла це, як належне.
А коли виросла, неусвідомлено почала створювати для себе ті ж умови, в яких жила в дитинстві, — шукати чоловіків, що підтверджують її неспроможність і невпевненість, і стосунки, що ведуть до страждань.
Як вибрати чоловіка
Наведемо 9 основних помилок, які роблять неприйняті матір’ю жінки при виборі чоловіка. Їх приваблюють представники сильної статі з яскраво вираженими негативними рисами характеру, такими, як нарцисизм, грубість, владність, і відштовхують позитивні особистості.
Чому ж так відбувається? І якого чоловіка вибрати було б потрібно? Напевно, того, який розвивав би кращі якості жінки.
Але недолюблені жінки бояться бути покинутими або відкинутими. Цей страх перетворює їх на емоційно нестабільних істот і веде до неправильного вибору.
- Орієнтація на звичне
Жінки несвідомо шукають те, про що вже мають певні уявлення. Таким чином, вони повторюють найраніший життєвий досвід: з людьми, які нагадують батьків. Якщо їх не любили і не захищали в дитинстві, швидше за все, вони не будуть сприймати світ як безпечне місце, в якому всім можна довіряти. Зайва настороженість притягне в їхнє життя особистостей, з якими якраз і варто бути обережними.
- Перебування в ілюзіях
Їм здається, що наполегливість — невіддільна чоловіча якість. Жінку потрібно завойовувати. Прояв наполегливості вони вбачають в зухвалій поведінці, пізніх дзвінках, нескінченних повідомленнях. А тих, хто поводиться більш ввічливо, не помічають.
- Неправильне розуміння любові
Жінки, яких мама не любила, не вірять, що любити можуть просто так. Їм хочеться заслужити любов, боротися за неї, страждати через неї. Такі жінки плутають почуття болю і ненависті, які приносять погані стосунки, з пристрастю.
- Потурання
Недолюблені матір’ю жінки вважають нормальним, коли чоловік нехтує їхніми побажаннями. Вони думають, що увагу потрібно заслужити особливою поведінкою, тому що так було в дитинстві. І продовжують терпіти неправильні вчинки партнера. Коли у господарів будинку з’являється звичка розкидати взуття в передпокої, вони перестають її помічати та натикатися на черевики. Точно так само і жінки звикають не помічати безладу в стосунках. Але від цього він не зникає.
- Звичка звинувачувати себе
Звичка до самокритики також родом із дитинства. Сказати «Так, я винна» дитині куди простіше, ніж відстоювати свою позицію.
Твій чоловік відповідає тобі крізь зуби? Чи не поспішиш, чи осудити за це саму себе і вирішити, що просто невчасно поставити питання, надто потурбувала, викликала роздратування своєю присутністю.
- Недовіра до своїх почуттів
Якщо дочкам говорили, що вони занадто чутливі й емоційні, подорослішавши, вони будуть сумніватися в тому, чи нормально переживати в принципі. Такі жінки будуть хвилюватися через дрібниці та сумніватися у своїй адекватності. Якщо до почуттів особистості ставилися зневажливо, подорослішавши, особистість буде таким же чином ставитися до своїх почуттів. Швидше за все, така жінка передасть чоловікові право вирішувати все за неї.
- Нерозуміння причин невпевненості
Жінки чекають від чоловіків тієї любові, яку недоотримали в дитинстві. Відчувають себе вкрай болісно і вразливо. Ці якості заважають їм розпізнати любов.
Через побоювання обпектися і невпевненість вони можуть і зовсім не піти любові назустріч.
- Відсутність моделі здорових стосунків
Тут все гранично ясно. Жінка може навіть вже здогадуватися, що щось не так, але як має бути — не знає. І не знатиме, поки не знайде для себе хороший приклад у реальному житті.
- Боязнь залишитися одній
Кожній маленькій дівчинці здається, що вона одна така нещасна. Вона не розуміє, що стосунки з матір’ю не складаються у багатьох. Але дитина продовжує вірити у свою ексклюзивність, у свою самотність. Їй потрібна людина поруч, підтримка, розуміння. Її завдання в дорослому житті – знайти прихильність, яка буде безпечною.
Коли мати не любить дочку — це сумно, але не катастрофічно. Що ж робити? Опрацювати дитячі страхи, комплекси, постаратися налагодити стосунки з матір’ю, адже не буває так, щоб зовсім не було ніяких почуттів до своєї дитини, прийняти саму себе. Самостійно це зробити складно.
Оптимальний варіант — звернутися до психотерапевта. А якщо не хочеться іти до лікаря, його завжди можуть замінити подруги.
Стаття була цікавою? Поділися нею!
