Конфлікт на Азовському морі назрівав давно, але зараз має всі передумови для того, щоб перерости у справжнє військове протистояння.
Не так давно писали про провокації, які здійснюють російські військові поблизу українського Бердянська. Однак, судячи з усього, ситуація має всі шанси набути набагато серйозніших масштабів. Але, як-то кажуть: чому бути, того не минути. Проблема є і треба не ховатися від неї, а готуватися до її розв’язання. Якщо доведеться – то й військовим шляхом.
Отож, давайте спробуємо з’ясувати: які саме сили кинув Путін на український Азов і що може їм протиставити Україна.
Російські сили
Що стосується Росії, то вона в Азовському морі представлена прикордонними частинами ФСБ і військово-морськими силами Чорноморського флоту загальною кількістю близько 40 одиниць корабельно-катерного флоту. Також станом на сьогодні відомо, що Росія внутрішніми водами додатково перекинула з Каспійського у Азовське море два броньованих катери проекту “Шмель” і один сторожовий катер “Гриф”. Крім цього, у Чорне море з тієї ж Каспійської флотилії були перекинуті і два малих ракетних корабля “Буян-М”, озброєних крилатими ракетами “Калибр”, які здатні вражати наземні цілі на відстані до 1400 км і морські цілі на відстані до 300 км (найбільша довжина Азовського моря – 343 км, ширина – 231 км).
Українські сили
На жаль, Україна не має в Азовському морі частин Військово-морських сил (ВМСУ).
Нашу частину акваторії захищає лише Маріупольський загін Морської охорони Державної прикордонної служби України (ДПСУ), який після анексії Криму у 2014-му році поповнився плавзасобами Керчинського загону.
У складі Маріупольського загону перебувають лише два кораблі, з яких лише один має артилерійське озброєння. Крім цього, маріупольські прикордонники мають 5 катерів та 11 малих катерів. Як можна здогадатися, стан більшості з них залишає бажати кращого.
Отож, станом на сьогодні у Азовському морі між Україною і Росією ведеться “холодна війна” малих швидкісними катерів, озброєних кулеметно-гарматним озброєнням. І тут варто згадати про те, що наша держава останніми роками намагалась розвивати так званий “москітний флот”, штампуючи річкові ракетні катери “Гюрза-М”. В принципі, вони цілком могли б згодитись і на Азовському “мілководді”. Але й тут є проблема: станом на сьогодні виготовлено шість таких катерів, однак до складу ВМС України введені поки лише два: “Аккерман” і “Бердянськ” (ще у 2016-му), тоді як “Вишгород”, “Кременчуг”, “Лубни” та “Нікополь” досі перебувають на випробуваннях.
Окрім того, для нас ситуація ускладнюється тим, що Росія за необхідності може посилити свій військовий контингент за рахунок кораблів Чорноморського флоту і перекинути внутрішніми водами катери з Каспійського моря, тоді як Україна після зведення Кримського мосту, по суті, не може переправити в Азовське море водним шляхом жодного військового корабля, крім вже наявних.
Тому для нас залишається лише два основних шляхи підсилення своєї військової присутності на Азові: терміново модернізувати наявний “металобрухт” в доках Маріуполя чи Бердянська, і/або перекидати в Азовське море бойові катери з інших місць несення служби за допомогою залізниці чи великогабаритної транспортної авіації. А з іншого боку: зараз ВМС України мають у своєму розпорядженні всього 9 справних бойових, а також допоміжні небойові судна. Тому навіть якби ми мали змогу перекинути кораблі в Азовське море, все одно надійно захищати Маріуполь і Приазов’я було б, по суті, нічим.
Однак, не все втрачено. Є ще один варіант, більш дієвий та ефективний з усіх точок зору. Мова йде про потужний військовий корабель ВМС США чи іншої країни НАТО, озброєний ракетами дальнього радіусу дії, який увійшов би в Чорне море “з метою недопущення ескалації конфлікту”.
Власне, подібний трюк американці вже виконували – 7 березня 2014-го року це зробив авіаносець “Джордж Буш” і тоді це дещо втихомирило агресора. До речі, за дивним збігом обставин, активність росіян в Азовському морі збіглась у часі з виходом з Чорного моря ракетних есмінців ВМС США – USS Carney DDG-64 і USS Ross DDG 71, які брали участь в ракетних ударах по Сирії. Власне, як би не було гірко це усвідомлювати, та станом на сьогодні захистити Україну з моря можуть лише військові союзники шляхом відповідного тиску на Росію. Можна ще підсилити сухопутні війська ЗСУ у Приазов’ї, однак, як показує досвід тієї ж Сирії, від крилатих ракет з моря це не надто захистить.
