Рада Європейського Союзу у вівторок, 26 червня, затвердила виділення Україні 1 мільярда євро макрофінансової допомоги.
Про це повідомляється в офіційному Twitter прес-служби Ради ЄС.
"Сьогодні Рада ЄС схвалила 1 мільярд євро нових кредитів для покриття фінансових потреб України та підтримки економічної стабілізації і програми структурних реформ", - йдеться у повідомленні.
Після сьогоднішнього рішення Європейська комісія, консультуючись із Радою ЄС, підготує меморандум про надання допомоги. Меморандум потребує ратифікації українського парламенту.
Формальне законодавче рішення ЄС не відкриває шлях до негайного надання мільярда допомоги. Це станеться після виконання умов, які будуть прописані в меморандумі.
Перша і ключова умова для отримання коштів ЄС – відновлення співпраці України з МВФ.
За словами джерел, це стало додатковою причиною для "урізання" кількості траншів – вже на початку наступного року закінчується поточна програма МВФ. Чи буде нова – наразі невідомо, а без неї "макрофін" не працюватиме.
І навіть для того, щоби отримати обіцяний мільярд євро, Київ повинен відновити діючу програму. А це означає – створити Антикорупційний суд із виконанням вимог Венеціанської комісії. Норму про МВФ ніяк не обійти, вона записана у загальних правилах європейського "макрофіну", без неї Єврокомісія не має права підписувати договір з українським урядом.
А вже у цьому договорі (точніше, меморандумі) будуть виписані умови траншів. Так само, як це було у 2015 році.
Формально ці умови ще не визначені. Їх мають затвердити згодом, для чого буде створений спецкомітет із країн-членів та Єврокомісії. Але деякі принципи визначаються наперед, і вони вже зараз записані в документах, які Єврокомісія передала на розгляд Європарламенту.
У розпорядження "Європейської правди" потрапили офіційна комунікація ЄК з цього приводу. Вона підтверджує: навіть перший транш Києву дадуть тільки після виконання умов.
"Потрібно визначити специфічні умови для кожного з двох траншів допомоги", – йдеться в документах ЄК. Нагадаємо, попередня програма "макрофіну", що розпочалася в 2015 році, складалася з трьох траншів, і перший був переданий без додаткових вимог з боку ЄС (на повторення такого сценарію уряд сподівався і зараз).
Але головне – те, що ЄС вимагатиме від Києва довиконати старе "домашнє завдання".
"Планується, що умови відбиватимуть ті заходи, що не були виконані в рамках попередньої програми (макрофінансової допомоги ЄС)", – йдеться у документі.
В листопаді, коли ЄС припиняв попередню програму, у ній лишалося чотири не виконані Україною вимоги: зняття заборони на експорт лісу-кругляка, запуск автоматичної перевірки е-декларацій, перевірка інформації про бенефіціарних власників компаній та створення кредитного реєстру НБУ. Останній пункт Рада вже виконала; про передостанній можна дискутувати. А от два перших – це серйозна проблема.
Останні роки довели: реформа лісозаготівельної галузі (з одночасним скасуванням заборони) є непідйомним завданням. Голосів на неї в Раді немає, і до виборів точно не буде. А отже, наявність такої вимоги робить макрофінансову допомогу ЄС просто нецікавою – навіщо битися за виконання інших умов, якщо грошей все одно не буде?
На щастя, в Брюсселі це також розуміють.
То коли будуть гроші?
Офіційно в ЄС не коментують майбутні умови фінансування, пояснюючи, що рішення повинно бути ухвалене на наступних етапах, і нагадують лише про загальне правило – відновлення програми МВФ (тобто – створення Антикорупційного суду).
Але те, що Брюссель відв’язав питання "лісу" від фіндопомоги – справді гарний знак. Це дає можливість в принципі запустити дану програму. Однак раніше, ніж за 6-8 місяців, гроші все одно в Україну не надійдуть. Навіть за найшвидшої процедури меморандум між урядом та Єврокомісією не може бути схвалений раніше липня; далі потрібна буде його ратифікація у Верховній раді та підписання конкретних кредитних угод.
"Орієнтовно ми очікуємо на остаточне затвердження на початку осені", – заявив нещодавно міністр фінансів Олександр Данилюк, висловивши надію на те, що цього року Україні вдасться отримати обидва транші. Шеф європейської дипломатії Федеріка Могеріні також сподівається, що принаймні перший транш допомоги надійде в Україну до кінця 2018 року.
Та це можливо тільки в разі, якщо Україна виконає ключову умову ЄС і запустить систему перевірки електронних декларацій. Без цього, швидше за все, ми не отримаємо навіть перший півмільярдний транш.
Автоматична перевірка е-декларацій – не нова вимога до України.
Київ мав виконати її ще в рамках безвізового плану, але щоразу відкладав "на потім". В ЄС не мають сумніву, що єдина причина затримки – небажання українських посадовців запускати механізм, який призведе до масових кримінальних справ проти них самих, через неправдиві дані у е-деклараціях.
Саме через це не всі вірять у виконання цієї вимоги. Один із проєвропейських членів уряду зізнався у конфіденційній розмові, що Кабмін "не дуже розраховує на ці кошти".
Тож найближчий час покаже, що переважило для України: бажання отримати мільярд євро до бюджету чи боязнь запустити перевірку електронних декларацій.
