Як тільки почалася війна, ми з синочком вирішили втікати за кордон. 

Чому саме Італія? Тут вже досить тривалий час жила і працювала моя тітка, тож я подумала, що варто, їхати саме до цієї європейської країни. 

Хто ж знав, що на мене чекатиме таке розчарування?!

Ні, звісно, йдеться зовсім не про архітектуру, клімат, природу і все таке інше… Вся справа в людях та їх упередженому ставлені до українців. 

Грішити не буду, скажу одразу — вони щиро співчувають нашому горю і категорично проти жахливої війни. Але от приймати нас на постійне проживання у свою країну не поспішають.

Чому? Ну, по-перше, ми займаємо їхні робочі місця. Та то ще пів біди. По-друге, українські жінки, які досить часто, на наш сором, поводять себе зухвало, крадуть в італійок чоловічу увагу. 

Якщо Ви вірите в те, що після жахливих подій, які трапилися на нашій рідній землі, звістки про сильну і незламну Україну облетіли весь світ — то дуже помиляєтеся. 

Більшість італійців, на превеликий жаль, досі плутають нас з “братніми народами”, які насправді є запеклими ворогами не лише для нас, але й для всього цивілізованого світу. 

До речі, коли всі чують про Україну, то тільки співчутливо махають головою, бо ж в Європі наша держава вважається країною “третього світу”. 

Як же мене це дратує! Я усім новим знайомим розповідаю про те, що 80% мешканців моєї Батьківщини мають вищу освіту. Їх це дивує так, ніби я їм якісь небилиці розказую. 

Довго роздумувала над тим, чого ж все так плачевно складається? 

Скажу відверто, хоч і знаю, що мене зараз заклюють… В такому ставленні європейців до України винні самі українці. Як би це парадоксально не звучало, але все так і є. 

Як італійці формують собі уявлення про наш народ? Правильно! Зі спостережень за туристами чи переселенцями, а наші поводяться, м’яко кажучи, не завжди коректно і виховано. 

Таки правда, що Україна починається з кожного з нас. Якщо ми не дбатимемо про власну культуру, не розвиватимемо свою особистість, то ніколи не покажемо світові, яким світлим, чистим і неповторним є український народ!

Не обманюйте себе, на чужині Ви ніколи не будете своїми. Процес інтеграції буде важким та тернистим і ніколи не дійде до логічного завершення. 

Відверта історія, яка ще раз доводить те, наскільки важко жити далеко від рідного дому. Ми рідко замислюємося над тим, що Україна є нашим безпечним пристановищем, нашою Батьківщиною, яку ніколи й нічим не заміниш. Як би добре і прогресивно не було в Європі, але відчуття захищеності нам може подарувати тільки рідна земля. 

Як вважаєте Ви?

Напишіть нам у коментарях на Facebook

2ogoloshenya