Проект закону «Про систему громадського здоров’я» під номером 4142 передбачає примусову вакцинацію дорослого населення і дітей, відлучення вiд дошкiльного виховання та освiти, звільнення з роботи за відмову від вакцинації, вилучення нерухомості та автотранспорту громадян на потреби боротьби з епідемією.
Частина українців впевнена, що документ передбачає значний тиск на громадянське суспільство й запроваджує обмеження певних прав і свобод.
Про що ж закон, який викликав хвилю обурення в соцмережах.
Законопроект №4142 – це перший офіційний документ, де закріплено на законодавчому рівні поняття «громадське здоров’я» та визначено правові, організаційні, економічні та соціальні засади функціонування системи громадського здоров’я в Україні, зокрема окреслено модель системи громадського здоров’я та роль Головної експертної установи у сфері громадського здоров’я, яким вбачається Центр громадського здоров’я МОЗ.
Ініціатором законопроекту виступив нардеп Михайло Радуцький. В проекті закону є декілька сумнівних та дискримінуючих статтей.
Зокрема, закон вводить обов’язкову вакцинацію дітей та дорослих. Нещеплених або недощеплених планують позбавляти доступу до освіти у будь-якій формі. Також запроваджується обмеження щодо доступу до роботи нещеплених українців та презумпцію згоди на проведення вакцинації.
Автори проекту хочуть зобов'язати українців вакцинуватися від 11 хвороб та прописують можливість і надалі без жодного обґрунтування розширювати цей список.
Крім цього законом, значно розширюється повноваження МОЗ України та Кабінету Міністрів щодо встановлення карантинних обмежень та визначення кола осіб, до яких вони застосовуються – згідно з проектом, зазначені інстанції можуть це здійснювати на власний розсуд.
Детальніше про сумнівні положення закону «Про систему громадського здоров’я».
Зокрема, спірною для українців є стаття 41, яка регулює питання профілактичних щеплень.
Стаття 41: Профілактичні щеплення з метою запобігання захворюванням на дифтерію, кашлюк, кір, поліомієліт, правець, туберкульоз, вірусний гепатит В, паротит, краснуху, пневмококову та гемофілічну інфекцію є обов'язковими і включаються до календаря щеплень.
Медичні працівники, які проводять профілактичні щеплення, повинні мати відповідну підготовку з питань їх проведення та зобов'язані надати об'єктивну інформацію особам, яким проводиться щеплення, або їх законним представникам про ефективність профілактичних щеплень, ризики для здоров’я від інфекційних хвороб, про можливі поствакцинальні ускладнення та рекомендації щодо їх усунення.
У той же час відсутні положення, які гарантують надання якісної медичної допомоги у разі поствакцинальних ускладнень. Так які передбачали б механізм компенсації шкоди, заподіяної пацієнтам внаслідок вакцинації та встановлювали б відповідальність за неякісні чи сумнівної якості медичні препарати, що використовуються для проведення щеплень.
Також законопроектом передбачено, що профілактичні щеплення проводяться після медичного огляду особи у разі відсутності у неї відповідних медичних протипоказань. У той же час, якщо особа та (або) її законні представники відмовляються від обов'язкових профілактичних щеплень, лікар зобов'язаний взяти у них відповідне письмове підтвердження про відмову, а у разі небажання дати таке підтвердження – засвідчити це актом у присутності свідка.
Відповідна норма порушує основний принцип Міжнародних медико-санітарних правил, згідно з яким правила мають застосовуватися з повною повагою до гідності, прав людини та основних свобод людини.
Проте, найбільш сумнівною є ст.20 закону, яка стосується прав та свобод громадян під час введення в країні карантину.
Відповідно до статті, на територіях, де встановлено карантин, місцевим органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування надається право залучати для тимчасового використання транспортні засоби, будівлі, споруди, обладнання, інше майно підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, необхідне для здійснення профілактичних і протиепідемічних заходів.
Незрозуміло в яких випадках та за яких умов держава зможе «тимчасово вилучати» майно громадян.
Додається тільки, що така конфіскація майна відбуватиметься із наступним повним відшкодуванням у встановленому законом порядку його вартості або витрат, пов'язаних з його використанням.
