«У мене немає часу», – так говорить або пише людина у відповідь на пропозицію зустрітися.
Ввічливо відповідає на повідомлення. І ми сумно зітхаємо: ми розуміємо. Людина дуже-дуже зайнята: у неї багато роботи і багато інших справ. Немає жодної вільної хвилини для того, щоб побачитися…
В особистих стосунках це багато чого пояснює – якщо немає часу для нас. Раніше був час, а тепер не стало. Навіть іноді написати або подзвонити…
Або людина висловлює мрію. Кудись поїхати, чогось досягти, змінити своє життя! Але нічого не робить. У неї немає часу вчитися новому, немає можливості поїхати кудись, все так складно. І залишається тільки мріяти і розповідати про свою мрію.
Якщо людині потрібно, вона перепливе Геллеспонт. Юнак Леандр любив дівчину і щоночі перепливав протоку, щоб її обняти. Там течія сильна, і плавав він темної ночі. Але ось, любив і перепливав. І Байрон теж переплив, хоча хворів малярією і був кульгавий, досить крихкий аристократ. Але йому це важливо було – він хотів поваги! Хотів показати, чого він вартий. І переплив. І домігся поваги.
А в радянські роки, був простий хлопець, який страшенно хотів потрапити у Францію. Він не був дисидентом, просто йому подобалася Франція. Він самостійно вивчив досконало французький, приїхав на наш південь, роздягнувся і прив’язав до себе грілку з какао. А в купальні труси поклав шоколадку. І доплив до Туреччини, втік з країни. Потім довго поневірявся, але дістався до Франції і одружився з графинею. Став писати картини. Хоча це здавалося нереальним і неможливим, але він це зробив.
А співак Орфей і зовсім спустився за Еврідікою в страшний Гадес, потойбічний світ. І знайшов її там.
Це історії про сильне бажання чогось досягти, щось отримати, когось обійняти… І якщо людина для зустрічі не може знайти час, мовляв, роботи багато, вона сильно зайнята – значить, не так вона і хоче вас побачити. Або потрапити у Францію. Вона краще полистується в мережі небагато. Коли час буде. Чи подивиться картинки з життя французів і зітхне: “Ах, як хочеться туди потрапити! Але немає часу та грошей!”… Насправді, не так-то й хочеться, от і все. І якщо людина відкладає зустріч – вона їй не дуже потрібна. Це просто і сумно. Немає сильної любові у неї. І немає сильного бажання. Що б вона не говорила і не писала…
