Верховна рада внесла зміни в Податковий кодекс стосовно оподаткування малого бізнесу. Тим самим влада взяла під контроль фізичних осіб-підприємців, які працюють в сферах торгівлі та громадського харчування.
20 вересня цього року депутати внесли зміни в закон про застосування РРО (законопроект 1053-1) та до Податкового кодексу (законопроект 1073).
Підтримав зазначені зміни до законодавства й народний депутат від 193 виборчого округу Ігор Марчук.
Згідно з прийнятими змінами до податкового законодавства, з 1 січня 2021 року на розрахунки за допомогою РРО будуть зобов'язані перейти всі ФОПи 2-4 груп спрощеної системи оподаткування з річним обсягом доходу до 1 млн грн, які працюють в сфері реалізації товарів та послуг.
ФОПи 2-4 груп, які продають гарантійну побутову техніку, ліки, медичні вироби, або надають медичні послуги, продають ювелірні вироби, чи здійснюють роздрібну торгівлю вживаними товарами в магазинах, в інтернеті та офф-лайні повинні перейти на РРО ще раніше - з 1 жовтня 2020 року.
Також це стосується ресторанів, кафе, фастфудів, туристичних агентств, готелів, продавців текстилю, автомагазинів, які працюють на спрощеній системі (2-4 групи).
Під дію закону не підпадають лише ті ФОПи, які пацюють в ІТ-сфері.
Які РРО зможуть використовувати ФОПи?
Фізособи-підприємці можуть використовувати як класичні реєстратори розрахункових операцій так і спеціалізовані програмні реєстратори, які встановлюються на смартфон, планшет чи ПК.
Такі РРО обов'язково мають бути оснащені модемами для передачі на сервери ДФС інформації про розрахункові операції та фіскальні звіти. Також такі РРО мають бути включеними до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій.
У разі відсутності класичного РРО чи програмного реєстратора (мається на увазі ПО, яке встановлюється на смртфоні) підприємець зобов'язаний проводити розрахунки з клієнтами з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки. Такі книги потрібно зберігати протягом трьох років після їх закінчення.
Щоденно, у разі здійснення продажів, підприємці будуть створювати на РРО в паперовій/електронній формі фіскальні звіти та контрольні стрічки і зберігати їх протягом трьох років.
У разі поломки РРО, протягом дня необхідно повідомити про це фіскальний орган та виробника реєстратора або сервісний центр. На період поломки РРО забороняється здійснювати операції з продажу товарів/послуг.
Якщо між РРО та сервером ДФС зникне зв'язок, то підприємець повинен зазначати це в фіскальних чеках та протягом години після його відновлення повідомити фіскалів про час початку та закінчення роботи РРО без зв'язку.
Проводити операції з РРО в режимі офф-лайн можна не більше 36 годин.
Видавати чеки
Відповідно з переходом на РРО, підприємці будуть зобов'язані видавати покупцям товарів та послуг фіскальні чеки.
Це стосується як офф-лайнових покупок, так і покупок товарів/послуг через інтернет. Розрахунковий документ може бути як в паперовій так і в електронній формі.
За допомогою фіскального чеку покупець зможе дізнатись в електронному кабінеті ДФС, чи було сплачено з придбаного ним товару/послуги податки.
У разі виявлення порушень, покупець отримає право кеш-бек у розмірі 100% вартості придбаного товару/послуги. При цьому вартість придбаних товарів/робіт повинна перевищувати 850 грн.
Але для цього потрібно в електронному кабінеті ДФС подати таку інформацію: ПІБ, місце проживання, ідентифікаційний код, номер телефону, дата придбання товару, найменування та його вартість, назву продавця та адресу, або сайт якщо товар придбано он-лайн, перелік документів, отриманих покупцем від продавця і номер рахунку покупця, куди має бути нарахована компенсація.
Штрафи за порушення правил використанням РРО
У разі виявлення факту відсутності РРО, або невідповідності суми готівкових коштів сумі, зазначеній у денному звіті, більше ніж на 10% розміру мінімальної зарплати, на підприємця накладається штраф в розмірі 100% (але не менше 50 неоподатковуваних мінімумів - 850 грн) від ціни проданих з порушенням товарів/послуг.
За повторне та кожне наступне порушення розмір штрафу зростає до 150%.
Але до першого жовтня 2020 року санкція за таке порушення вперше становитиме 10% від вартості проданих з порушенням товарів, та 50% за повторне таке порушення.
Якщо бізнесмен не буде використовувати розрахункову книжку, у випадках відсутності у нього РРО, або вона буде не зареєстрована в ДФС, штраф складе 50 неоподаткованих мінімумів (850 грн).
Аналогічний штраф і при порушенні правил зберігання розрахункової книжки, або неналежного використання і зберігання (протягом трьох років) книг обліку розрахункових операцій.
30 неоподаткованих мінімумів (510 грн) штрафу буде накладено на підприємця за відсутність контрольної стрічки у паперовому або електронному вигляді, спотворення даних про операції на контрольних стрічках.
За відсутність режиму програмування найменування кожного товару (за виключенням підакцизних товарів із зазначенням коду згідно Укрїнського класифікатора товарів, УКТ) штраф становитиме 85 грн.
Водночас, у разі проведення операцій через РРО без режиму попереднього програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, цін товару та обліку його кількості – штраф 300 неоподаткованих мінімумів (5100 грн).
За неподання до фіскальних органів електронної звітності та копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків з класичних РРО та програмних РРО штраф становитиме 510 грн.
А якщо підприємець буде використовувати РРО, в конструкцію чи програмне забезпечення якого внесені зміни, не передбачені конструкторсько-технологічною та програмною документацією виробника, то його буде оштрафовано на 300 неоподаткованих мінімумів (5100 грн).
Штрафи за дані порушення підприємці повинні заплатити протягом 10 календарних днів з днях їх узгодження.
Якщо на підприємця будуть накладені штрафи за порушення норм цього закону на підставі скарги покупця, то скаржнику за рахунок бізнесу компенсується 100% вартості придбаних товарів послуг (фіскальний кеш-бек).
Інформацію про виплату кеш-беку покупець отримає через електронний кабінет ДФС. Сама виплата буде проведена протягом 10 робочих днів з моменту стягнення в бюджет штрафних санкцій з порушника.
Коли не використовуються РРО?
Класичні РРО та програмні реєстратори не використовуються при торгівлі продукцією власного виробництва підприємствами усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах підприємств з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій.
Ця норма не стосується, реалізації гарантійної побутової техніки, ліків, медичних виробів, ювелірних виробів та виробів з дорогоцінних або напівдорогоцінних металів та каміння.
Окрім того, фізичні особи, які продають товари промислового виробництва за готівку на ринках, також можуть не використовувати РРО.
