
Відкриття, котре підтверджується самим життям. Його зробив Доктор Бернард Лоун.
Доктор Бернард Лоун оглядував одного пацієнта – "сердечника". Ставив питання, на які пацієнт неохоче відповідав.
А дружина пацієнта постійно бігала палити – тоді багато палило. Доктор зробив зауваження дружині; хіба можна так багато палити, маючи чоловіка з кардіозахворюванням? Що за шкідлива звичка.
І ця жінка лише розплакалась і закричала: "До чого тут моє паління! Не в цьому справа! Джон вам бреше і не говорить головного – він захворів, адже його мати постійно проклинає, засмучує, докоряє… Телефонує і знущається над ним. А Джон нічого не може вдіяти, адже це ж його мати!".
Ця розмова справила велике враження на лікаря. І він став спостерігати за пацієнтами.
І був вражений: у одного дідуся зять виманив майно, бісзнес на себе переписав, а старий уже боявся по кімнаті ходити – зять сварився, що той тупцяє ногами… І цей бідний похилий чоловік перетворився в інваліда.
Інший пацієнт йшов на поправку після серйозної операції – а йому зателефонувала мамаша і прокляла через гроші. Пацієнт помер.
Купа таких випадків.
І Лоун сказав: "Усі мої пацієнти – жертви емоційних конфліктів з близькою людиною". Конфліктів, з яких неможливо знайти вихід: доводиться спілкуватися.
Доводиться брати слухався, вступати у бесіду, разом жити, відвідувати, подавляти свої справжні емоції; адже потрібно бути хорошим. Хорошим тестем, хорошим сином, хорошою дружиною…
Так потрібно! І знаменитий кардіохірург написав, що операції та лікування – це правильно. Вони дають результат. Проте причина хвороби чи травми – саме в конфлікті, в стійкому недоброзичливому ставленні до людини.
І чим благородніша і спокійніша сама людина – тим тяжчі наслідки такого конфлікту. Адже із зовнішнього він стає внутрішнім. І негативна людина поселяється у підсвідомому; "виселити" її звідти дуже складно; всі сили організму йдуть на внутрішню боротьбу, в якій немає переможця – бо змагаються частини однієї особистості!
Тому люди з важким внутрішнім конфліктом боліють та гинуть.
А замість визнання конфлікту заставляють себе "пробачати", "розуміти", "не звертати увагу", - так радять оточуючі. Поки конфлікт не визнають, поки ворожість і злоба однієї людини не буде свідомою – хвороба буде посилюватися.
І Лоун просто заборонив пацієнтам розмовляти по телефону – тоді мобільних не було. І навідувати хворих дозволяв лише тим родичам, з якими у пацієнта були гарні стосунки.
І люди виліковувалися, дякували лікарю, а згодом Лоуну взагалі Нобелівську премію видали – за розроблену операцію на серці.
А треба було ще одну дати – ось за це відкриття, яке підтверджується самим життям.





