Чого домагаються польські фермери періодичним блокуванням пунктів пропуску на польсько-українському кордоні і скільки це коштує Україні.
Ввечері 11 лютого в районі перетину кордону " Яготин - Дорогуськ " з боку Польщі місцеві фермери здійснили напад на вантажівки з українським зерном, зрізали замки на машинах та висипали збіжжя на дорогу. Водії машин викликали поліцію. І хоча нападників зафіксовано на відео, правоохоронці не поспішають вживати заходи.
За тиждень до цих подій польські митники інформували українських колег, що з 9 лютого розпочнеться блокування кордону польськими фермерами у пункті пропуску "Ягодин- Дорогуськ". Акція була погоджена з місцевою владою в Польщі і буде тривати до 9 березня, пише Цензор.Нет.
Впродовж місяця протестувальники планують пропускати через український кордон лише одну вантажівку в годину в обох напрямках. Безперешкодно проїжджатимуть лише автобуси. Поляки обіцяли також не блокувати гуманітарну допомогу та цистерни із паливом на вʼїзд до України.
Попри обіцянки блокувати рух лише вантажівок, інший пункт пропуску "Шегині" у Львівській області вранці 9 лютого було заблоковано повністю.
Через дії польських фермерів загальмувався рух і на інших пунктах.
12 лютого на двох заблокованих польськими протестувальниками пунктах на кордоні з Україною –"Ягодин" і "Рава-Руська" – очікує 1050 вантажівок.
За минулу добу, через пункт пропуску "Ягодин" кордон перетнуло лише 145 вантажівок, 5 з яких в напрямку Польщі і 140 – в напрямку України. До блокування цього напрямку за добу там перетинали кордон 1200-1400 вантажних транспортних засобів в обох напрямках, інформують у Державній прикордонній службі.
Черга на приблизно із 1000 вантажівок зібралась у напрямку пункту "Краківець". Цей напрямок не блокувався і не блокується, але черга виникла через блокування інших напрямків.
З 12 лютого польські фермери планують блокувати ще два пункти пропуску: "Устилуг – Зосин" і "Угринів – Долгобичув".
Чому польські фермери блокують український кордон?
Блокадою українського кордону польські фермери протестують проти політики Європейського зеленого курсу та відкриття ринку ЄС для сільгосппродукції з України.
Європейський зелений курс – програма, розроблена Європейською Комісією з метою зробити Європейський континент кліматично нейтральним, зокрема зменшити викиди парникових газів до 2030 року мінімум на 50%.
Від країн- членів ЄС план вимагає нових правил, законодавства щодо циркулярної економіки, оновлення будівель, біорізноманіття, сільського господарства та інновацій.
У сільському господарстві мова йде про скорочення використання пестицидів на 50%, добрив на 20%. Вимагається вдвічі зменшити застосування антибіотиків фермерськими та аквакультурними господарствами. Натомість розвивати дружнє до навколишнього середовища органічне фермерство. За "Європейським зеленим курсом" до 2030 року під органічне фермерство має бути задіяне до 25% усіх сільськогосподарських земель на території ЄС.
Тамтешні фермери зеленим курсом не задоволені. На їх думку, він вимагає великих додаткових видатків, що робить сільгоспвиробництво в ЄС неконкурентним з виробниками за його межами. Наприклад, з продукцією українських фермерів, до яких таких вимог не висувають. Проте продовжують безмитний ввіз українського збіжжя на територію ЄС ще на один рік.
15 січня міністр сільського господарства Угорщини Іштван Надь з колегами з Болгарії, Польщі, Угорщини, Румунії та Словаччини звернувся до Єврокомісії з проханням "захистити європейських фермерів" від українського експорту та запровадити мито на зернові й олійні з України.
Єврокомісія цю пропозицію відновити мита відхилила. Тоді польський міністр сільського господарства Чеслав Секерський заявив про обговорення "інших можливостей захисту", наприклад, ліцензування продуктів.
19 січня Міністерство сільського господарства Польщі оголосило про одностороннє подовження заборони на ввіз зерна з України. Заступник міністра сільського господарства Польщі Стефан Краєвський заявив, що ембарго на ввіз у Польщу зберігатиметься, "доки ми не знайдемо інших рішень".
Польща, Словаччина та Угорщина оголосили про односторонні обмеження на імпорт українського збіжжя.
В свою чергу ще восени заступник міністра економіки України Тарас Качка говорив про можливе запровадження у відповідь ембарго на польські овочі і фрукти. Проте такі обмеження не вводились, навпаки, Україна збільшила нагляд за власним експортом, ввела процедуру внутрішньої верифікації експорту кукурудзи, ріпаку, соняшнику та пшениці до п’яти країн Євросоюзу.
Вперше польські фермери розпочали свій протест у вигляді блокування кордону з Україною 23 листопада минулого року.
Фермери вимагали скасувати підвищення сільгоспподатку, натомість просили пільгові кредити, субсидії на кукурудзу розміром 1000 злотих на гектар, а також жорсткіше регулювати ввіз продуктів з України.
Через місяць протестувати припинили, міністр сільського господарства Польщі запевнив, що вимоги протестувальників будуть задоволені.
Які збитки завдають українцям переодичні блокування кордону?
Економіка охопленої війною України через блокування кордону поляками зазнає великих збитків. Ще напочатку грудня минулого року вони оцінювались у близько один мільярд євро. За словами віцепрезидента Асоціації міжнародних автоперевізників Володимира Баліна, один день простою на кордоні обходиться виробнику приблизно у 300-350 євро на одній фурі.
За даними Державної митної служби України, з січня по вересень 2023 року в Україну імпортували товарів на суму $46,6 млрд, а експортували – на $27,1 млрд.
Сусідня Польща відноситься до найбільших постачальників продукції до України і одночасно є одним з найбільших ринків збуту українських товарів. За дев’ять місяців минулого року до України завезли з Польщі товарів на $4,9 млрд. Україна експортувала до Польщі на $3,7 млрд.
