Румунському керівництву слід забезпечити підготовку достатньої кількості вчителів для викладання мов національних меншин, зокрема української, а також переглянути "поріг" використання мов нацменшин в адмініструванні.
Про це йдеться у рекомендаціях Комітету міністрів Ради Європи (КМРЄ) для Румунії щодо застосування Європейської хартії регіональних мов або мов меншин, а також експертній оцінці щодо виконання країною своїх зобов'язання, оприлюднених сьогодні.
"У пріоритетному порядку Комітет міністрів вважає, що керівництву Румунії слід забезпечити підготовку достатньої кількості вчителів для повного виконання своїх зобов'язань у галузі освіти щодо болгарської, чеської, хорватської, німецької, угорської, ромської, російської, сербської, словацької, турецької та української мов", - вказано в документі.
Також у звіті зазначено, що Румунії слід розширити офіційне використання мов меншин у державному адмініструванні.
"Наразі мова меншин може використовуватися лише у спілкуванні з держструктурами, де населення, що належить до меншини, яка проживає в певній адміністративній одиниці, становить понад 20% усього населення. Для використання мови нацменшини під час дебатів у місцевих органах влади кількісний показник представників нацменшини має складати третину від представників органу", - йдеться у документі з рекомендацією зміни цих "порогів".
Також КМРЄ рекомендує Румунії розробити комплексні освітні моделі для навчання татарською та турецькою мовами, продовжити роботу з розвитку навчання романською мовою.
КМРЄ висловлює жаль, що після оприлюднення ним першого звіту у 2012 році, румунське керівництво надало першу доповідь лише через п’ять років, і відсутність у експертів змоги оцінити практичне застосування прийнятого у 2011 році закону про освіту, де встановлено мінімальну кількість учнів для навчання мовами меншин на різних рівнях.
У доповіді зазначається, що в цілому румунська система освіти гарантує високий рівень підтримки багатьох мов меншин, схвалюється, що для більшості мов меншин існує комплексна пропозиція культурних заходів. Водночас документ вимагає покращення рівня використання мов меншин у судах та економічному житті.
Як відомо, торік Румунія критично поставилася до нового закону України "Про освіту", зокрема ст. 7 щодо мови освіти в Україні. Президент доручив МЗС та МОН провести консультації щодо закону з європейськими партнерами, у тому числі з Радою Європи. У вересні закон передали на розгляд Венеціанської комісії. В грудні Венеціанська комісія оприлюднила свій висновок, де вказано, що для виконання статті 7 закону в її нинішньому вигляді Україна має повною мірою використовувати гнучкість при ухваленні імплементаційного законодавства, продовжувати забезпечувати достатню частку освіти мовами меншин у початковій та середній школі, на додаток до вивчення державної мови, та покращити якість викладання останньої.
Пізніше Україна й Румунія домовилися напрацювати спільний документ щодо імплементації нового закону України про освіту, зокрема його сьомої статті.
