Актор, музикант і поет, Петро Мамонов у сучасній російській культурі особистість неоднозначна. Він точно не прагне комусь сподобатися, а просто живе, дає рідкісні концерти та музичні спектаклі.
Ось 30 добрих порад Петра Мамонтова:
Я нічого не схвалюю і не засуджую, у мене багацько справ та своєї багнюки. Якщо я очищу світ на маленьку плямку себе, світу цього вистачить. Врятуй себе, і вистачить з тебе.
Кохання – це не почуття, це чеснота. Це кількість добра, яке ми робимо, попри віддачу. Коли ти робиш просто так. Ось бабуся в метро, поступися їй місцем. Не потрібно палати до неї почуття, робити треба, робити.
Будь-яка, будь-яка справа крім кохання – це повз Бога. А крім Бога – це повз взагалі.
Зроби комусь щось хороше, даром, але щодня. Весь час в плюс, у позитив. Побачиш, як у тебе серце заживе! Можна ж жити зовсім інакше. Знаєш, як у метро на ескалаторі. Він їде до низу, а потрібно йти догори, всі йдуть донизу, а ти догори. Іншого шляху немає, треба йти до світла.
Не можна підміняти справжнє спритно сказаним.
Так страшно стає, коли, наприклад, страшний будинок чи лаються.
Потрібно зустрічати людину, коли говориш вище її заслуг і чеснот, і це не буде людиноугодництвом. Коли людина буде прагнути до того рівня, який ти йому встановлюєш.
Якщо ти на самому дні, то у тебе хороше положення: тобі далі нікуди, крім як нагору.
Поставте собі одне питання: "Навіщо я живу?". Тільки так, реально поставте. Вважаю, якщо нікому не було добре від того, що я сьогодні день прожив, — то він пройшов дарма.
Потрібно нам усім, і мені насамперед, навчитися говорити собі "ні".
Легко сказати – складно зробити. Складно. Але якщо докласти усіх зусиль, зрозуміти, що іншого способу жити просто немає, тоді виходить.
Не пробачати кривднику – все одно, що сердитися на якусь річ, об яку стукнувся. Винен завжди ти; але буває так боляче, що б'єш річ чи кидаєш її об підлогу. Ну і що? Тільки руку зашиб чи відскочила від підлоги і – в лоб! Образа – це пекельний стан: ніде немає спокою.
Важливо, як ми помремо! Одна справа – за правду і зовсім інакша – від горілки.
Життя часом б'є, але ці удари – ліки.
Учіться програвати й не жаліти про це.
Нам потрібно знати, що всі погані думки – вони не наші, а від чортів. Наші – хороші. Значить, себе потрібно любити. Але себе – першочергово задуманого. А все блудне, жадібне – не моє. І – легше стає. Усе інше проганяти починаєш.
На мій погляд, святий відрізняється від грішного тим, що навчився любити.
Якщо ми зробили 9100 кроків у бік від Бога й один крок в бік Бога, то ми рухаємося.
Дух творить собі форми. Не можна бути поганою людиною і хорошим письменником.
Без любові людина помирає заживо – живий труп. Ходить, робить свої справи, виконує свій обов'язок, але задихається.
Ми цікавимося, як справи в Бангладеш, як в Японії після землетрусу. Який землетрус?! У кожного з нас землетрус всередині. Людина потопає в річці. Кричить: "Рятуйте!". А йому говорять: "Знаєш, в Японії…"
Якщо ми бачимо гидоту – значить, вона у нас. Подібне об'єднується з подібним. Якщо я говорю: ось пішов крадій – значить, я сам викрав якщо не тисячу доларів, то цвях. Не засуджуйте людей, погляньте на себе.
Якщо робиш добре і розкриваєш це перед людьми, то добро не відбувається.
Я одного разу зайшов до будинку, думав – зараз комп'ютер увімкну, а електрики не було. І я опинився у повній темноті. Ляжте якось у темноті, відключіть усі "пікалки" і поставте собі таке питання: хто ви і як ви живете? Я взагалі нормальний хлопець чи взагалі так собі?
Блатні правильно говорять: у труні немає кишень. Що зібрав у душі, з тим і будеш лежати! Людське життя – як промінь. У людини є початок і немає кінця! Розумієте, як цікаво!
Жити дуже складно. Дуже мало любові та багато самоти. Довгих складних годин, коли нікого немає чи взагалі ніхто не потрібен. Ще гірше в компанії: чи говориш без перестанку, чи мовчиш і всіх ненавидиш.
Гроші — це добре, справа вся у молитві. Ось дві жінки миють підлогу. Одна для того, щоб 15-го отримати зарплатню, а друга, щоб було чисто. Як наслідок вони обидві 15-го отримають зарплатню. Але одна миє "туди", а друга "повз". Ножем можна людину вбити, а можна хліб порізати. Також і з грішми.
Доводиться трудитися і немає чого сумувати, життя – це не курорт, і взагалі скоро все швиденько помремо. І там буде все кожному, хто скільки всього встигнув, і тому, як говорять, спішіть робити добро. Це дійсно так..
Зло не має сутності, це так якщо чорний ящик пофарбувати, закрити і винести на світло, відкрити його – і там буде світло. Тьма не нищить світла. Тьма – це відсутність світла. Початково все створено коханням і добром. Тільки ми внесли у світ зло своїм роздратуванням, своїм нерозумінням, своїм осудженням. Тільки ми упредметнюємо зло.
Сядь і напиши гарний вірш, якщо ти поет. Сядь і напиши гарну статтю, якщо ти журналіст. Знайди хороше, чесне, чисте, щоб у цьому жахові зробити маленьку щілинку світла. Завжди можна. На роботі усе тягнуть деталі? Не тягни, сьогодні хоча б. Куриш по сім цигарок в день? Викури сьогодні п'ять. Це також буде християнством. Рух, подвиг. Так всюди, завжди постійно. Завжди трохи в плюс, щоб було.
