На площі Польський ринок у Кам’янці-Подільському під час реконструкції дитячого майданчика археологи виявили залишки наземної споруди трипільської культури, велику кількість кісток овець та корів, а також фрагменти посуду та люльок.
Про це повідомляє Укрінформ, з посиланням на керівника Кам’янець-Подільської архітектурно-археологічної експедиції державного підприємства «Науково-дослідний центр "Охоронна археологічна служба"» Інституту археології НАН України, Павла Нечитайла.
"У липні-серпні на площі Польський ринок у Кам’янці-Подільському проводилась реконструкція дитячого майданчика. Під час реконструкції було здійснено археологічний нагляд, оскільки територія має велике історичне значення. Завдяки цьому вдалося виявити численні археологічні знахідки, що відкривають нові сторінки історії Кам’янця-Подільського, зокрема, періоди трипільської культури та османської доби", - зазначив Нечитайло.
Загалом обстежили 47 ям, закладених під опори нового атракціону. Окремі з них поглибили до материкової основи.
За словами археолога, територія Польського ринку стратегічно важлива для ранньої історії Кам’янця-Подільського, оскільки на ній розташовувалася торгівельна площа, і цей простір не забудовувався, завдяки чому там збереглись археологічні об’єкти дописемного періоду та часу, коли ринкова площа не використовувалася за призначенням.
Раніше там відкрили житловий будинок та першу в Україні металообробну майстерню, що датуються періодом трипільської культури, а також першу в державі археологічно досліджену кав'ярню останньої чверті XVII століття.
В одній із ям під опори нового атракціону було виявлено рештки наземної споруди трипільської культури віком 3800-3600 років до н.е. Інші два заглиблення під несучі конструкції у південно-східній частині майданчика відкрили частину ями османського періоду (1672-1699 років). Вона була доволі крупною - відкрита частина сягає понад 4,5 м в довжину. Там знайшли велику кількість кісток овець та корів із характерними кухонними надрізами. У ямі також виявили дрібні фрагменти білоглиняного посуду, оздобленого різнокольоровими поливами, залізні вироби та фрагменти люльок для паління тютюну
Як пояснив керівник експедиції, на фінальному етапі існування Кам’янецького еялету (упродовж 1672–1699 років Кам’янець, нинішній Кам’янець-Подільський, був центром Кам’янецького еялету - провінції Османської імперії - ред.), місто перебувало у стані постійної облоги. Продовольство до Кам’янця завозили з Хотина. Зокрема, 6 жовтня 1694 року польський гарнізон фортеці Святої Трійці в Окопах перехопив караван, що налічував 4 тис. возів, кожен із яких був запряжений шістьма волами. У цьому каравані містилося безліч м’яса, рису, вина, срібла та кави.
"Сміття з міста не вивозилось, більшість дерев’яних споруд було розібрано і спалено, численні обійстя перетворились на смітники. Не стала виключенням і площа Польський ринок, де викопали велетенську яму для харчових відходів. У докладному описі міста "Defter-i-Mufassal-i Eyalet-i Kamanice" 1681 року згадується про десять кав’ярень та два магазини, що продають "баранячі лапи". Можливо, один із цих магазинів розташовувався на площі Польський ринок, і велика яма слугувала для утилізації відходів. Чисельність османського гарнізону визначають між 5-7 тис. осіб. Виявлені кісткові рештки будуть передані археозоологу Михайлу Кублію, що дозволить отримати більше інформації про малу та велику рогату худобу, яка була основою раціону османського гарнізону", - поділився археолог.
Нечитайло зауважив, що проведені дослідження суттєво доповнюють уявлення про топографію, планувальні особливості Старого міста та специфіку побуту кам’янецьких яничар.
