Олександр Трішньовський брав участь у захисті України з перших днів повномасштабного вторгнення росії.
У загиблого залишилися батьки, дружина та двоє дітей.
Що відомо про Олександра Трішньовського
Трішньовський Олександр Станіславович народився у селі Довжок, що на Хмельниччині. Разом з родиною він мешкав у Кам'янці-Подільському та працював на комунальному підприємстві "Міськтепловодоенергія".
Завжди усміхнений, щирий, добрий і надійний. Відповідальний і відданий справі працівник, справжній друг, люблячий тато та чоловік. Усі, хто знав Олександра, ніколи не забудуть його щиру усмішку і тепло, - розповіли про захисника у КП "Міськтепловодоенергія".
З перших днів повномасштабної війни чоловік пішов захищати Україну. Вступив до лав Збройних Сил 25 лютого 2022 року. Служив у військовій частині А3479, батальйон 321, бригада 48, а згодом — у складі 82-ї окремої десантно-штурмової бригади (А2582), 1 батальйон, 1 взвод безпілотних комплексів, 2 рота. Захищав Україну на найгарячіших напрямках: Херсонщина, Миколаївщина, Сумщина. Виконував надскладні бойові завдання як сапер і оператор FPV-дронів. Відзначився мужністю, професіоналізмом та відданістю справі.
За час служби був відзначений бойовими нагородами, зокрема:
– «Золотий Хрест» — за виняткову мужність і героїзм;
– «Дубова Гілка» — за особисту відвагу та високий професіоналізм.
Його знали як відважного воїна з позивним «Швей», який ніколи не відмовляв у допомозі, завжди підтримував побратимів, вирішував найскладніші завдання та боровся до останнього.
Військовий загинув 11 березня 2025 року під час виконання бойового завдання на території Сумської області. Олександру Трішньовському назавжди залишиться 41 рік.
Олександр мав золоті руки — він умів усе, завжди знаходив рішення в будь-якій ситуації, і ніколи не стояв осторонь, коли хтось потребував підтримки, - розповідає авторка петицію.
Його загибель стала важкою втратою для родини, друзів, побратимів і всіх, хто його знав. Він був не просто воїном — він був людиною з великим серцем, який назавжди залишиться у пам’яті сотень людей як промінь світла в найтемніші часи.
З огляду на виняткові заслуги перед Україною, проявлені мужність і героїзм, ми звертаємося до Вас із проханням: Присвоїти звання Героя України (посмертно) Трішньовському Олександру Станіславовичу.
Це стане не лише визнанням його подвигу, а й важливим нагадуванням для всіх українців про те, якою ціною виборюється наша свобода.
