ОФІЦІЙНО: Кам’янець-Подільський міськрайонний суд визнав Михайла Посітка корупціонером (ДОКУМЕНТ)

7 березня у Кам’янці-Подільському відбулося засідання суду, де розглядали справу про адміністративні правопорушення пов’язані з корупцією. Відповідачем у справі був міський голова Кам’янця-Подільського Михайло Посітко.

Як "Вечірній Кам'янець" повідомляв раніше: НАЗК склало протокол на Михайла Посітка за преміювання свого спонсора на виборах за рахунок бюджету.

В результаті розгляду справи та заслуховування всіх учасників процесу, суд встановив, що Михайло Посітко використав свої службові повноваження не в інтересах територіальної громади, а виключно у власних інтересах з метою віддячити особі, від якої він отримав внесок до виборчого фонду. 
Відтак, суд визнав винним мера Кам’янця-Подільського Михайла Посітка в адміністративному правопорушенні, пов’язаному з корупцією. Згідно з постановою суду він має сплатити 6800 гривень штрафу та 605 гривень судового збору.

Далі надаємо повністю Постанову суду:

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 березня 2024 року м. Кам'янець-Подільський

Суддя Кам'янець-Подільського міськрайонного судуХмельницької області Мантуляк Ю.В., при секретарі судового засідання Корчинській Д.О., з участю прокурора Кам'янець-Подільської окружної прокуратури Васильєвої Л.В., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1, захисника Костюковича Д.К., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань матеріали справи про адміністративні правопорушення, які надійшли від Національного агентства з питань запобігання корупції, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_1, громадянина України, працюючого Кам'янець-Подільським міським головою, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1,

за частинами 1, 2 статті 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, будучи Кам'янець-Подільським міським головою, в м. Кам'янці-Подільському Хмельницької області, майдан Відродження, 1, усупереч вимогам пунктів 2, 3 ч. 1 ст. 28 Закону України "Про запобігання корупції" 10 серпня 2023 року не повідомив у встановленому законом порядку про наявність у нього реального конфлікту інтересів та в умовах реального конфлікту інтересів прийняв рішення на засіданні тридцять другої (позачергової) сесії Кам'янець-Подільської міської ради VIII скликання під час розгляду питань "Про обрання на посаду секретаря Кам'янець-Подільської міської ради VIII скликання" та "Про упорядкування оплати праці секретаря Кам'янець-Подільської міської ради VIII скликання" (надалі оформлено як рішення Кам'янець-Подільської міської ради від 10 серпня 2023 року N N 1/32,3/32), які стосувалися кадрових призначень ОСОБА_2, а також не повідомив про наявність конфлікту інтересів та упродовж з 22 березня 2022 року по 23 червня 2023 року в умовах реального конфлікту інтересів приймав рішення, закріплені розпорядженнями Кам'янець-Подільського міського голови, на підставі яких встановлено максимально можливий розмір надбавки за високі досягнення у праці та визначення розміру премії ОСОБА_2, яка здійснила добровільні внески до виборчого фонду ОСОБА_1 під час виборів Кам'янець-Подільського міського голови у 2020 році.

Зокрема, ОСОБА_1 постановою територіальної виборчої комісії Кам'янець-Подільського району Хмельницької області від 24 листопада 2020 року N 108 був визнаний обраним Кам'янець-Подільським міським головою, посада належить до третьої категорії посад в органах місцевого самоврядування. 27 листопада 2020 року ОСОБА_1 склав присягу посадової особи місцевого самоврядування та рішенням Кам'янець-Подільської місцевої ради від 27 листопада 2020 року N 1/1 ОСОБА_1 було присвоєно сьомий ранг посадової особи місцевого самоврядування.

Відповідно до пунктів 2, 3 ч. 1 ст. 28 Закону України "Про запобігання корупції" особи, зазначені упунктах 1,2частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

Згідно із положеннями ч. 1 ст. 59-1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" міський голова публічно повідомляє про конфлікт інтересів, який виник під час участі у засіданні ради, іншого колегіального органу (комісії, комітету, колегії тощо), відповідному колегіальному органу та не бере участі у розгляді, підготовці та прийнятті рішень відповідним колегіальним органом.

ОСОБА_1 як Кам'янець-Подільський міський голова відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" є головною посадовою особою територіальної громади.

За приписами пунктів 2, 8, 20 ч. 4 ст. 42 цього ж Закону міський голова організує в межах, визначених цим Законом, роботу відповідної ради та її виконавчого комітету; скликає сесії ради, вносить пропозиції та формує порядок денний сесій ради і головує на пленарних засіданнях ради; видає розпорядження у межах своїх повноважень.

Згідно із ч. 5 ст. 12 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" на сільських, селищних, міських голів поширюються повноваження та гарантії депутатів рад, передбачені законом про статус депутатів рад, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 59 цього ж Закону рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Пунктом 4 ч. 4 ст. 42 вищевказаного Закону передбачено, що сільський, селищний, міський голова вносить на розгляд ради пропозицію щодо кандидатури на посаду секретаря ради.

Також, відповідно до пунктів 7, 10, 13, 20 ч. 4 ст. 42 цього ж Закону сільський, селищний, міський голова здійснює керівництво апаратом ради та її виконавчого комітету; призначає на посади та звільняє з посад керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради; є розпорядником бюджетних коштів, використовує їх лише за призначенням, визначеним радою; видає розпорядження у межах своїх повноважень.

Згідно із п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 09 березня 2006 року N 268 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів" ОСОБА_1 має право:

-установлювати надбавку за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи, зокрема керівникам структурних підрозділів, їх заступникам, спеціалістам у розмірі до 50 відсотків посадового окладу з урахуванням надбавки за ранг посадової особи місцевого самоврядування та надбавки (винагороди) за вислугу років;

-здійснювати преміювання працівників відповідно до їх особистого вкладу в загальні результати роботи;

-надавати працівникам матеріальну допомогу для вирішення соціально- побутових питань та допомогу для оздоровлення при наданні щорічної відпустки у зозмірі, що не перевищує середньомісячної заробітної плати працівника.

Відповідно до п. 3.1 Положення про порядок преміювання працівників апарату виконавчого комітету та виконавчих органів Кам'янець-Подільської міської ради, затвердженого рішенням виконавчого комітету Кам'янець-Подільської міської ради від 12 грудня 2016 року N 1618 (із змінами від 20 липня 2018 року N 830 та від 24 лютого 2021 року N 139), преміювання працівників апарату та виконавчих органів Кам'янець-Подільської міської ради здійснюється щомісячно згідно із розпорядженням міського голови

Таким чином, ОСОБА_1 був наділений повноваженнями щодо встановлення надбавки за високі досягнення у праці, прийняття остаточного рішення про преміювання працівників апарату та виконавчих органів Кам'янець-Подільської міської ради.

За приписами абз. 12 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про запобігання корупції" приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв'язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.

Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 72 Закону України "Про місцеві вибори" виборчий фонд кандидата у депутати в одномандатному виборчому окрузі, кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови, старости, висунутого шляхом самовисування, формується за рахунок його власних коштів та добровільних внесків фізичних осіб.

Згідно з розділом 3 "Відомості про надходження добровільних внесків фізичних осіб" розшифровки до звіту про надходження та використання коштів виборчого фонду кандидата в депутати на посаду сільського, селищного міського голови (форми N 4), поданої ОСОБА_1 під час участі у місцевих виборах 25 жовтня 2020 року з виборів міських голів (Єдиний одномандатний виборчий округ з виборів Кам'янець-Подільського міського голови Кам'янець-Подільського району Хмельницької області), ОСОБА_2 зробила добровільний внесок до виборчого фонду ОСОБА_1 на загальну суму 5 020 грн.

Будучи обізнаним із вказаним фактом, ОСОБА_1 мав приватний інтерес, який полягав у прагненні віддячити ОСОБА_2 за добровільний внесок до виборчого фонду, та діяв в умовах реального конфлікту інтересів під час внесення пропозиції щодо кандидатури секретаря Кам'янець-Подільської міської ради, упорядкування оплати її праці, при підписанні розпоряджень про виплату премій та надбавок за високі досягнення у праці ОСОБА_2.

Згідно із абз. 13 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про запобігання корупції" реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Відповідно дост. 8Закону України "Про службув органахмісцевого самоврядування" до основнихобов'язків посадовихосіб місцевогосамоврядування окріміншого відносяться: додержанняКонституціїі законів України, інших нормативно-правових актів, актів органів місцевого самоврядування; забезпечення відповідно до їх повноважень ефективної діяльності органів місцевого самоврядування; недопущення дій чи бездіяльності, які можуть зашкодити інтересам місцевого самоврядування та держави.

Згідно із положеннями п. 5 Розділу IV Загальних правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, затверджених наказом Національного агентства України з питань державної служби від 05 серпня 2016 року N 158, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 31 серпня 2016 року за N 1203/29333, редакції, що діяла до 04.06.2021 (далі - Правила), посадові особи місцевого самоврядування під час виконання функцій місцевого самоврядування зобов'язані діяти в інтересах територіальної громади.

Посадові особи місцевого самоврядування зобов'язані виконувати свої посадові обов'язки чесно і неупереджено, незважаючи на особисті ідеологічні, релігійні або інші погляди, не надавати будь-яких переваг та не виявляти прихильність до окремих фізичних чи юридичних осіб, громадських і релігійних організацій (п. 6 розділу II Правил).

Згідно зі змістом пунктів 1, 3 розділу III Правил посадова особа місцевого самоврядування повинна використовувати своє службове становище виключно для виконання своїх посадових обов'язків і доручень керівників, наданих на підставі та у межах повноважень, передбачених законами України. Посадовим особам місцевого самоврядування забороняється використовувати свої повноваження або своє службове становище в особистих (приватних) інтересах чи в неправомірних особистих інтересах інших осіб, у тому числі використовувати свій статус та інформацію про місце роботи з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб.

За приписами ст. 4 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" служба в органах місцевого самоврядування здійснюється на принципі рівних можливостей доступу громадян до служби в органах місцевого самоврядування з урахуванням їх ділових якостей та професійної підготовки.

Натомість, після обрання Кам'янець-Подільським міським головою ОСОБА_1 розпорядженням від 18 січня 2021 року N 37-к "Про призначення ОСОБА_2 " призначив останню на посаду радника міського голови апарату виконавчого комітету, та 01 лютого 2021 року розпорядженням N 50-к "Про переведення ОСОБА_2 " міський голова Посітко М.В. перевів ОСОБА_2 з посади радника міського голови на посаду завідувача відділу інформаційної діяльності, взаємодії з органами влади та інститутами громадянського суспільства апарату виконавчого комітету Кам'янець-Подільської міської ради".

10 серпня 2023 року на засіданні тридцять другої сесії VIII скликання Кам'янець-Подільської міської ради, ОСОБА_1, як міський голова, вчинив дії в умовах конфлікту інтересів, зокрема, взяв участь у голосуванні у питаннях обрання на посаду секретаря Кам'янець-Подільської міської ради VIII скликання" (за пропозицією міського голови ОСОБА_1) та "Про упорядкування оплати праці секретаря Кам'янець-Подільської міської ради VIII скликання"

Рішеннями Кам'янець-Подільської міської ради від 10 серпня 2023 року N 1/32 ОСОБА_2 було обрано на посаду секретаря Кам'янець-Подільської міської ради VIII скликання", та від 10 серпня 2023 року N 3/32 встановлені умови оплати праці секретаря Кам'янець-Подільської міської ради ОСОБА_2.

Крім того, ОСОБА_1, як Кам'янець-Подільський міський голова, користуючись наданими йому службовими повноваженнями, вчинив дії в умовах конфлікту інтересів, видавши розпорядження "Про преміювання працівників виконавчих органів міської ради", зокрема: 22 березня 2022 року N 105-р; 18 квітня 2022 року N 136-р; 23 травня 2022 року N 188-р; 23 червня 2022 року N 240-р; 25 липня 2022 року N 302-р; 24 серпня 2022 року N 365-р; 26 вересня 2022 року N 430-р; 24 жовтня 2022 року N 491-р; 16 листопада 2022 року N 554-р; 08 грудня 2022 року N 609-р; 26 січня 2023 року N 53-р; 22 лютого 2023 року N 117-р; 28 березня 2023 року N 203-р; 25 квітня 2023 року N 252-р; 25 травня 2023 року N 318-р; 23 червня 2023 року N 398-р, а також видав розпорядження "Про встановлення надбавок працівникам виконавчого комітету міської ради, його відділів, управлінь та Департаментів", зокрема: 22 березня 2022 року N 106-р; 18 квітня 2022 року N 137-р; 23 травня 2022 року N 187-р; 23 червня 2022 року N 239-р; 25 липня 2022 року N 301-р; 24 серпня 2022 року N 366-р; 26 вересня 2022 року N 429-р; 24 жовтня 2022 року N 490-р; 16 листопада 2022 року N 553-р; 08 грудня 2022 року N 605-р; 25 січня 2023 року N 49-р; 21 лютого 2023 року N 116-р; 27 березня 2023 року N 201-р; 21 квітня 2023 року N 240-р; 23 травня 2023 року N 314-р; 22 червня 2023 року N 387-р, якими надав ОСОБА_2 максимально можливий розмір надбавки за високі досягнення у праці та встановив розміри премій.

При цьому, ОСОБА_1, діючи в інтересах територіальної громади повинен був бути об'єктивним, виконувати свої посадові обов'язки неупереджено та не допускати конфлікту між приватними та публічними інтересами.

Натомість, ОСОБА_1 використав свої службові повноваження не в інтересах територіальної громади, а виключно у власних інтересах, в порушення вимог п. 2 ч. 1 ст. 28 Закону України "Про запобігання корупції" не повідомив як особа, що перебуває на посаді, яка не передбачає наявності у нього безпосереднього керівника, Національне агентство з питань запобігання корупції про конфлікт інтересів, що виник у нього під час видання розпоряджень щодо здійснення стимулюючих виплат ОСОБА_2, від якої він попередньо отримав грошові кошти до свого виборчого фонду, та публічно не повідомив про конфлікт інтересів, який виник у нього під час участі у засіданні при розгляді питань, що становили його приватний інтерес, зокрема, в порушення вимог ст. 59-1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" не повідомив Кам'янець-Подільську міську раду під час розгляду питання про обрання ОСОБА_2 на посаду секретаря міської ради та прийняття рішення про упорядкування оплати її праці.

Мотивом неповідомлення про конфлікт інтересів стало приховування конфлікту інтересів та, як наслідок, задоволення його приватного інтересу, а саме бажання віддячити особі, від якої він отримав внесок до виборчого фонду.

Під час реалізації ОСОБА_1 службових повноважень стосовно участі у прийнятті рішень під час пленарного засідання міської ради, видання розпоряджень щодо преміювання та встановлення надбавки за високі досягнення у праці його приватний інтерес як прагнення віддячити ОСОБА_2 за здійснення добровільного внеску до його виборчого фонду і, як наслідок, сприяння її кар'єрному зростанню, покращення її матеріального становища, домінував над публічним інтересом, у зв'язку з чим між приватним інтересом ОСОБА_1 та його службовими повноваженнями виникла суперечність, яка вплинула на об'єктивність та неупередженість його дій, пов'язаних із голосуванням за проекти рішень міської ради "Про обрання на посаду секретаря Кам'янець-Подільської міської ради VIII скликання" та "Про упорядкування оплати праці секретаря Кам'янець-Подільської міської ради VIII скликання" та прийняттям розпоряджень щодо преміювання та встановлення надбавок за високі досягнення у праці ОСОБА_2, оскільки приватний інтерес впливав на оцінку компетентності, професіоналізму, ефективності, якості й особистого внеску ОСОБА_2 у результати роботи виконавчого комітету.

В судовому засіданні прокурор Васильєва Л.В. підтримала протокол про адміністративні правопорушення, зазначивши про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених частинами 1 та 2 статті 172-7 КУпАП, та наполягала на притягненні ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за їх вчинення.

ОСОБА_1 та його захисник Костюкович Д.К. заперечували винуватість ОСОБА_1 у вчиненні зазначених у протоколі адміністративних правопорушень.

Зокрема, ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у вчиненні адміністративних правопорушень, пов'язаних з корупцією, не визнав, зазначив, що правопорушень не вчиняв, адже не діяв в умовах реального конфлікту інтересів. Зазначив, що факт добровільного внеску ОСОБА_2 коштів в розмірі 5020 грн. до виборчого фонду не було його приватним інтересом, жодним чином це не впливав на об'єктивність прийнятих ним, як міським головою, кадрових рішень щодо ОСОБА_2 та прийняття рішень щодо встановлення їй надбавок та премій. Просив закрити провадження у справі.

Захисник Костюкович Д.К. в судовому засіданні зазначив, що згідно із протоколом ОСОБА_1 притягується до відповідальності за вчинення дій в умовах реального конфлікту інтересів. Проте, жодного доказу на підтвердження реального конфлікту інтересів не надано. ОСОБА_1 не заперечував, що вони із ОСОБА_2 знайомі, та остання здійснювала внески до виборчого фонду. Однак, приватний інтерес ОСОБА_1 не доведено, як і не доведено той факт, що зазначене у протоколі здійснення внеску до виборчого фонду будь-яким чином вплинув на об'єктивність та неупередженість ОСОБА_1 при прийнятті рішень щодо кадрових питань та встановлення доплат та премій. Зокрема, ОСОБА_2 є кваліфікованим працівником, кандидатом наук з державного управління зі спеціальності місцеве самоврядування, здійснювала значний обсяг роботи у апараті виконавчого комітету міської ради. Ініціатива щодо призначення ОСОБА_2 виходила від депутатів місцевої ради, які звернулися із відповідною пропозицією до міського голови. Жодним чином не приймав необґрунтованих та необ'єктивних рішень щодо надбавок та премій ОСОБА_2. З урахуванням викладеного, просив закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень.

Заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1, захисника Костюковича Д.К., прокурора Васильєву Л.В., дослідивши матеріали справи, суддя приходить до наступних висновків.

Так, неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів, тягне за собою адміністративну відповідальність за ч. 1 ст. 172-7 КУпАП, а за вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів за ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.

Відповідно до вимогст. 280 КУпАПпри розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд повинен належним чином з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно із вимогамист. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами.

Як зазначено вст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

На переконання судді, в ході судового розгляду доведено, що ОСОБА_1 є суб'єктом адміністративних правопорушень, які ставляться йому у вину.

Зокрема, відповідно до примітки до ст. 172-7 КУпАП суб'єктом правопорушень у цій статті є особи, зазначені упунктах 1, 2частини першої статті 3 Закону України "Про запобігання корупції".

Як встановлено у ході судового розгляду, ОСОБА_1 на час вчинення зазначених у протоколі про адміністративні правопорушення діянь обіймав посаду Кам'янець-Подільського міського голови, що підтверджується даними засвідчених у встановленому порядку копій особової картки (т. 1, а.м. 371-374), присяги (т. 1, а.м. 375), рішення Кам'янець-Подільської місцевої ради від 27 листопада 2020 року N 1/1 про присвоєння сьомого рангу посадової особи місцевого самоврядування (т. 1, а.м. 276). Таким чином, ОСОБА_1 відноситься до категорії осіб, визначених у п. п. "б" п. 1 ч. 1ст. 3 Закону України "Про запобігання корупції".

Відповідно до пунктів 2, 3 ч. 1 ст. 28 Закону України "Про запобігання корупції" особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першоїстатті 3 цього Закону, зобов'язані повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

Згідно із положеннями ч. 1 ст. 59-1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" міський голова публічно повідомляє про конфлікт інтересів, який виник під час участі у засіданні ради, іншого колегіального органу (комісії, комітету, колегії тощо), відповідному колегіальному органу та не бере участі у розгляді, підготовці та прийнятті рішень відповідним колегіальним органом.

За приписами абз. 13 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про запобігання корупції" реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

З урахуванням викладеного, для встановлення факту реального конфлікту інтересів недостатньо констатувати існування приватного інтересу, який потенційно може вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, а слід безпосередньо встановити, що, по-перше, приватний інтерес наявний, по-друге, він суперечить службовим чи представницьким повноваженням, а по-третє, така суперечність реально впливає на об'єктивність чи неупередженість прийняття рішень чи вчинення дій.

Таким чином, для встановлення наявності факту прийняття рішення, вчинення чи невчинення дії в умовах реального конфлікту інтересів та розмежування реального і потенційного конфлікту інтересів особа, яка здійснює правозастосовчу діяльність, для кваліфікації рішення як такого, що прийняте в умовах реального конфлікту інтересів, має встановити наявність обов'язкової сукупності таких юридичних фактів, як:

1) наявність у особи факту приватного інтересу, який має бути чітко сформульований (артикульований) та визначений;

2) наявність факту суперечності між приватним інтересом і службовими чи представницькими повноваженнями із зазначенням того, в чому саме ця суперечність знаходить свій вияв або вплив на прийняття рішення;

3) наявність повноважень на прийняття рішення;

4) наявність факту реального впливу суперечності між приватним та службовим чи представницьким інтересом на об'єктивність або неупередженість рішення.

В ході судового розгляду провадження встановлено переконливі докази факту існування у ОСОБА_1 приватного інтересу.

Зокрема, за приписами абз. 12 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про запобігання корупції" приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв'язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.

Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 72 Закону України "Про місцеві вибори" виборчий фонд кандидата у депутати в одномандатному виборчому окрузі, кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови, старости, висунутого шляхом самовисування, формується за рахунок його власних коштів та добровільних внесків фізичних осіб.

Як встановлено із розділу 3 "Відомості про надходження добровільних внесків фізичних осіб" розшифровки до звіту про надходження та використання коштів виборчого фонду кандидата в депутати на посаду сільського, селищного міського голови (форми N 4), поданої ОСОБА_1 під час участі у місцевих виборах 25 жовтня 2020 року з виборів міських голів (Єдиний одномандатний виборчий округ з виборів Кам'янець-Подільського міського голови Кам'янець-Подільського району Хмельницької області), ОСОБА_2 зробила добровільний внесок до виборчого фонду ОСОБА_1 на загальну суму 5 020 грн. (т. 1, а.м. 356-368).

ОСОБА_1, достовірно знаючи про цей факт, що не заперечував у судовому засіданні, на переконання суду, мав приватний інтерес, який полягав у прагненні віддячити ОСОБА_2 за добровільний внесок до виборчого фонду.

Наявність факту суперечності між приватним інтересом і службовими чи представницькими повноваженнями, факту реального впливу суперечності між приватним та службовим інтересом на об'єктивність або неупередженість рішень, підтверджується даними розпорядження від 18 січня 2021 року N 37-к Кам'янець-Подільського міського голови ОСОБА_1 "Про призначення ОСОБА_2 ", відповідно до якого з 19 січня 2021 року ОСОБА_2 було призначено на посаду радника міського голови апарату виконавчого комітету (т. 1, а.м. 378); розпорядження від 01 лютого 2021 року N 50-к "Про переведення ОСОБА_2 ", відповідно до якого міський голова перевів ОСОБА_2 з посади радника міського голови на посаду завідувача відділу інформаційної діяльності, взаємодії з органами влади та інститутами громадянського суспільства апарату виконавчого комітету Кам'янець-Подільської міської ради (т. 1, а.м. 355). Із вказаних рішень встановлено, що менш ніж за два тижні після призначення на посаду радника, ОСОБА_2 було призначено на керівну посаду у апараті виконавчого комітету міської ради.

Крім того, факт суперечності між приватним інтересом і службовими інтересами, реального впливу суперечності на об'єктивність та неупередженість рішень, а також факт прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів підтверджується даними розпоряджень "Про преміювання працівників виконавчих органів міської ради", зокрема від: 22 березня 2022 року N 105-р; 18 квітня 2022 року N 136-р; 23 травня 2022 року N 188-р; 23 червня 2022 року N 240-р; 25 липня 2022 року N 302-р; 24 серпня 2022 року N 365-р; 26 вересня 2022 року N 430-р; 24 жовтня 2022 року N 491-р; 16 листопада 2022 року N 554-р; 08 грудня 2022 року N 609-р; 26 січня 2023 року N 53-р; 22 лютого 2023 року N 117-р; 28 березня 2023 року N 203-р; 25 квітня 2023 року N 252-р; 25 травня 2023 року N 318-р; 23 червня 2023 року N 398-р, а також розпоряджень "Про встановлення надбавок працівникам виконавчого комітету міської ради, його відділів, управлінь та Департаментів", зокрема від: 22 березня 2022 року N 106-р; 18 квітня 2022 року N 137-р; 23 травня 2022 року N 187-р; 23 червня 2022 року N 239-р; 25 липня 2022 року N 301-р; 24 серпня 2022 року N 366-р; 26 вересня 2022 року N 429-р; 24 жовтня 2022 року N 490-р; 16 листопада 2022 року N 553-р; 08 грудня 2022 року N 605-р; 25 січня 2023 року N 49-р; 21 лютого 2023 року N 116-р; 27 березня 2023 року N 201-р; 21 квітня 2023 року N 240-р; 23 травня 2023 року N 314-р; 22 червня 2023 року N 387-р, якими міський голова Посітко МВ. надав ОСОБА_2 максимально можливий розмір надбавки за високі досягнення у праці та встановив розміри премій (т. 1, а.м. 13-267). При цьому, із аналізу зазначених рішень вбачається, що починаючи із 25 липня 2022 року ОСОБА_2 було встановлено значно більший розмір премії, ніж іншим начальникам відділів апарату виконавчого комітету, на рівні премій начальників управлінь та департаментів.

Наявність службових повноважень міського голови ОСОБА_1 на прийняття рішень підтверджується положеннями ч. 1 ст. 12 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", відповідно до яких міський голова є головною посадовою особою територіальної громади.

Крім того, за приписами пунктів 2, 8, 20 ч. 4 ст. 42 цього ж Закону міський голова організує в межах, визначених цим Законом, роботу відповідної ради та її виконавчого комітету; скликає сесії ради, вносить пропозиції та формує порядок денний сесій ради і головує на пленарних засіданнях ради; видає розпорядження у межах своїх повноважень.

Згідно із ч. 5 ст. 12 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" на сільських, селищних, міських голів поширюються повноваження та гарантії депутатів рад, передбачені законом про статус депутатів рад, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 59 цього ж Закону рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Пунктом 4 ч. 4 ст. 42 вищевказаного Закону передбачено, що сільський, селищний, міський голова вносить на розгляд ради пропозицію щодо кандидатури на посаду секретаря ради.

Також, відповідно до п. п. 7, 10, 13, 20 ч. 4 ст. 42 цього ж Закону сільський, селищний, міський голова здійснює керівництво апаратом ради та її виконавчого комітету; призначає на посади та звільняє з посад керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради; є розпорядником бюджетних коштів, використовує їх лише за призначенням, визначеним радою; видає розпорядження у межах своїх повноважень.

Згідно із п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 09 березня 2006 року N 268 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів" ОСОБА_1 має право:

-установлювати надбавку за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи, зокрема керівникам структурних підрозділів, їх заступникам, спеціалістам у розмірі до 50 відсотків посадового окладу з /рахуванням надбавки за ранг посадової особи місцевого самоврядування та надбавки (винагороди) за вислугу років;

-здійснювати преміювання працівників відповідно до їх особистого вкладу в загальні результати роботи;

-надавати працівникам матеріальну допомогу для вирішення соціально- побутових питань та допомогу для оздоровлення при наданні щорічної відпустки у зозмірі, що не перевищує середньомісячної заробітної плати працівника.

Відповідно до п. 3.1 Положення про порядок преміювання працівників апарату виконавчого комітету та виконавчих органів Кам'янець-Подільської міської ради, затвердженого рішенням виконавчого комітету Кам'янець-Подільської міської ради від 12 грудня 2016 року N 1618 (із змінами від 20 липня 2018 року N 830 та від 24 лютого 2021 року N 139), преміювання працівників апарату та виконавчих органів Кам'янець-Подільської міської ради здійснюється щомісячно згідно із розпорядженням міського голови (т. 1, а.м. 268-275).

Факт неповідомлення 10 серпня 2023 року ОСОБА_3 про наявність реального конфлікту інтересів на засіданні тридцять другої (позачергової) сесії міської ради VIII скликання під час розгляду питання про обрання ОСОБА_2 на посаду секретаря міської ради та прийняття рішення про упорядкування оплати її праці підтверджується даними протоколу засідання сесії Кам'янець-Подільської міської ради від 10 серпня 2023 року (т. 1, а.м. 277-352), а також даними продемонстрованих у судовому засіданні відеозаписів засідання сесії (т. 1, а.м. 405).

Факт неповідомлення Національного агентства з питань запобігання корупції про конфлікт інтересів, що виник у ОСОБА_1 під час видання розпоряджень щодо здійснення стимулюючих виплат ОСОБА_2 підтверджується даними службових записок від 16 лютого 2024 року Департаментк моніторингу і контролю за виконанням актів законодавства про конфлікт інтересів та запобігання корупції та Управління документообігу та контролю Національного агентства з питань запобігання корупції (т. 1, а.м. 376,377).

Суддею не приймаються до уваги доводи особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 та його захисника Костюковича Д.К. про те, що у ОСОБА_1 був відсутній приватний інтерес, адже кошти не були передані йому особисто як подарунок, а надійшли на спеціальний рахунок виборчого фонду та використовувалися відповідно до чинного законодавства, оскільки із законодавчого визначення поняття "приватний інтерес" висновується, що ним визнається будь-який майновий чи немайновий інтерес особи. Доводи захисника Костюковича Д.К. про те, що у протоколі не наведено факти будь-яких стосунків між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, що може свідчити про приватний інтерес також є на переконання судді необґрунтованими, оскільки із законодавчого визначення поняття "приватний інтерес" вбачається, що немайновий інтерес особи, може бути у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, тобто поняття інтерес не зводиться лише до стосунків, а може полягати у будь-якому майновому чи немайновому інтересі.

У зв'язку з цим, на переконання судді, очевидним є той факт, що сприяння ОСОБА_2 у проведенні виборчої компанії ОСОБА_1 позитивно сприймалося останнім та безумовно викликало прагнення віддячити за вчинені дії. Зазначене підтверджується фактом призначення ОСОБА_2 на посаду радника міського голови та через короткий проміжок часу на керівну посаду апарату виконавчого комітету міської ради.

Також суддею не беруться до уваги доводи сторони захисту про відсутність факту реального впливу суперечності між приватним та службовим інтересом на об'єктивність або неупередженість рішень, зважаючи на наступне.

Зокрема, обов'язковою ознакою реального конфлікту інтересів є наявність суперечностей між особистими інтересами та службовими повноваженнями особи, які можуть вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, а також на вчинення чи невчинення дій під час виконання наданих особі службових повноважень.

Даний вплив може бути у разі наявності в особи дискреційних повноважень.

Право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд передбачає можливість його дискреції, тобто право вибору між декількома діями чи рішеннями, що однаково є правомірними та передбачені чинним законодавством.

Згідно з позицією Верховного Суду, яка сформована у постановах від 20 березня 2018 року у справі N 461/2579/17, від 03 квітня 2018 року у справі N 569/16681/16-а, дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).

Поняття дискреційних повноважень наведене, зокрема, у Рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи N R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до яких під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Тобто, дискреційними повноваженнями є право суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом такого права є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова "може".

Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

Наявність дискреції (розсуду) посадової особи є визначальною та необхідною умовою для вирішення питання про наявність у її діях реального конфлікту інтересів, адже у випадку, коли особа у відповідності до імперативних вимог чинного законодавства має діяти у чітко визначений спосіб, чітко визначених межах та формі або повинна утримуватися від певних дій і в неї немає жодного власного розсуду стосовно виду та характеру можливого рішення, дій чи бездіяльності, то в такому випадку реальний конфлікт інтересів не впливає на об'єктивність та неупередженість рішень, дій чи бездіяльності посадової особи, оскільки остання позбавлена будь-якої можливості діяти в будь-який інший спосіб, ніж написано у законі. Отже, наявність дискреційних повноважень є необхідною передумовою вирішення питання про наявність у діях особи реального конфлікту інтересів.

Як встановлено у ході судового розгляду, Кам'янець-Подільський міський голова ОСОБА_1 мав дискреційні повноваження щодо встановлення надбавки за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи, преміювання працівників, а також мав повноваження щодо внесення на розгляд ради пропозицію щодо кандидатури на посаду секретаря ради. Наявність же приватного інтересу безумовно впливало на об'єктивність та неупередженість рішень та дій. В даному випадку реальний конфлікт інтересів полягав у тому, що приватний інтерес ОСОБА_1 віддячити ОСОБА_2, реально зіткнувся з його службовими повноваженнями, як керівника, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, а саме під час підписання розпоряджень про преміювання та встановлення надбавок, а також щодо внесення кандидатури на посаду секретаря ради.

У зв'язку з наведеним суддею не приймаються до уваги доводи захисника про те, що у ході судового розгляду не доведено факту необґрунтованості встановлення ОСОБА_2 надбавки та премій, оскільки у ході судового розгляду встановлено, що ОСОБА_1 діяв у межах своїх дискреційних повноважень.

Також, суддею не беруться також до уваги доводи сторони захисту про те, що ініціатива щодо обрання ОСОБА_2 секретарем міської ради виходила від депутатів місцевої ради, оскільки як із протоколу засідання сесії Кам'янець-Подільської міської ради від 10 серпня 2023 року (т. 1, а.м. 277-352), так і за даними продемонстрованих у судовому засіданні відеозаписів засідання сесії (т. 1, а.м. 405) встановлено, що саме міський голова ОСОБА_1 вніс подання та відповідний проект рішення про обрання на посаду секретаря міської ради, при цьому, не повідомив у встановленому порядку про наявність у нього реального конфлікту інтересів. Більш того, ОСОБА_1 як міський голова при розгляді питань на сесії ради має право вибрати варіанти, яким чином йому діяти на власний розсуд, а саме: голосувати, не голосувати та утриматись від голосування. Натомість, він надав перевагу приватному інтересу та, незважаючи на пряму заборону, віддав свій голос заради його приватного інтересу, що безпосередньо впливає на його неупередженість та об'єктивність під час голосування на засіданні міської ради.

Не приймаються суддею до уваги і доводи сторони захисту про наявність у ОСОБА_2 відповідної кваліфікації та наукового ступеня, виконання нею значного обсягу робіт у зв'язку з відсутністю секретаря міської ради та заступників міського голови, оскільки вищевказані обставини для вирішення питання про наявність складу правопорушення не мають вирішального значення.

Таким чином, вивчивши матеріали справи, заслухавши учасників судового провадження, вважаю, що вина ОСОБА_1 доведена, а його діяння, які виразилися у неповідомленні особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів, суддею кваліфікуються як адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-7 КУпАП, а також дії, які виразились у вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів, суддею кваліфікуються за ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.

При накладенні стягнення враховується характер вчиненого діяння, особа порушника, відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, тому, вважаю необхідним згідно із ст. 36 Кодексу України про адміністративні правопорушення накласти основне стягнення у виді штрафу в межах санкції ч. 2 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, оскільки саме таке стягнення у вказаній справі є необхідною мірою відповідальності та буде достатніми засобом виховання особи і запобігатиме вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Керуючись ст. ст. 333435172-7283284294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених, ч. 1 ст. 172-7, ч. 2 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього відповідно до ст. 36 Кодексу України про адміністративні правопорушення основне стягнення, передбачене ч. 2 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у виді штрафу в розмірі чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 6800 (шість тисяч вісімсот) гривень.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Держави судовий збір в розмірі 605 гривень 60 копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у випадку подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На постанову може бути подано апеляційну скаргу до Хмельницького апеляційного суду через Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Суддя Кам'янець-Подільського

міськрайонного суду

Хмельницької області Мантуляк Ю.В.

2ogoloshenya