Облаштують музей у колишньому монастирі сестер-домініканок.

На території римо-католицького костелу архистратига Михаїла, що у Кам’янця-Подільському, у колишньому кляшторі сестер-домініканок, облаштовують музей пам’яті невинно закатованих НКВДистами та нацистами в 1920-му—1945-му роках.

Про це Суспільному розповів єпископ Кам’янець-Подільської дієцезії римо-католицької церкви України Леон Дубравський. За його словами, робить це католицька громада міста, аби повернути історичну справедливість.

Приміщення колишнього монастиря сестер-домініканок, поруч із костелом архистратига Михаїла, ще рік тому католицька громада вирішила реконструювати під реабілітаційний центр для українських військових.

"Це має бути центр для тих військових — поранених, покалічених духовно та фізично, які потребуватимуть допомоги та підтримки. Для усіх військових, не лише католиків. Бо ми не ділимо їх на католиків, православних, це було б неправильно", — розповідає єпископ Леон Дубравський.

Утім, коли робітники приступили до виконання будівельних робіт у кляшторі, то знайшли у його підземеллях чимало людських кісток.

Виявилося, що у 20-тих роках минулого століття у приміщенні монастиря радянська влада влаштувала в'язницю, а в його підземеллі — катівню. Німецькі нацисти під час окупації в 40-х роках зробили тут гетто, розповідає працівник, який разом із рештою будує тут реабілітаційний центр для військових.

Після таких знахідок, у кляшторі сестер-домініканок, окрім реабілітаційного центру, католицька громада вирішила облаштувати ще й музеї пам'яті невинно закатованих, говорить єпископ Дубравський.

"Все робить громада, влада — нічого. Збираємо кошти всюди, більшість — це пожертви людей. Їдемо за кордон, особливо до Польщі, знімаєм шапочку, стоїмо і просимо. Щоб показати, щоб наступне покоління, котре буде сюди приходити, задумалося: я не маю права вбивати людину. Бог не дав заповіді вбивати. Бог дав заповідь любити", — каже єпископ.

Серед закатованих радянськими НКВДистами, зі слів єпископа Леона Дубравського, було й чимало священників римо-католицької церкви. Практично усі, хто був на теренах радянських, каже єпископ, були репресовані, тисячі не повернулися.

У приміщенні колишнього монастиря розкопали чимало людських кісток, деякі залишили для відвідувачів майбутнього музею, каже науковий співробітник Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника Валерій Сторчовий.

"Тут, саме в підземеллі, були поховані рештки тих людей, яких розстрілювали там в 30-х роках минулого століття, найбільше — в 1937 році. За деякими спогадами, наприклад, в день привозили до ста чоловік. Із цієї сотні двадцять відправляли в табори на північ, решта зникали безвісти. В 50-х—70-х роках проходили процеси з реабілітації цих людей і родинам приходили довідки про те, що їхні рідні незаконно розстріляні. Поодинокі науковці займаються цією проблематикою, тема відкрита і потребує ще глибокого дослідження", — каже науковець.

Музей у колишньому монастирі створюють повністю за гроші меценатів, тому коли буде його відкриття, наразі не може сказати ніхто.