Княжпіль — село князівське, село у Кам'янець-Подільському районі Хмельницької області, з населенням близько 780 осіб.
Подільське село Княжпіль знаходиться на високому березі річки Тернава, за 15 кілометрів від Кам'янця-Подільського.
Княжпіль знаходяться в межах вологого континентального клімату із теплим літом у так званому «теплому Поділлі», тут весна настає на 2 тижні раніше. Рівень наповнення річок водою в області становить лише 20 % від необхідного стандарту, значна частина земної поверхні стає посушливою.
Свою стародавню назву Княже дістало від подільських князів Коріатовичів.
Історичні події в селі Княжпіль
Перші відомості про село Княжпіль губляться в сивій давнині. Свою стародавню назву Княже дістало від подільських князів Коріатовичів. Перші записи про існування Княжполя містяться в архівних матеріалах, датованих 1405 р.
Із часів свого існування Княжпіль зазнав нападів іноземних завойовників, пережив війни та голодомори, але й до сьогодні зберіг свою назву, історію та культуру.
Із XVI ст. с.Княжпіль належало Бонкам Петру і Андрію. Ще відомо, що в XVII ст. воно було власністю Антонія Гінтова-Дзев’яловського.
У середині XVIII ст. розгорнулася досить активна боротьба селян проти панського гніту. Створювалися з селян і міської бідноти гайдамацькі загони. Жителі розповідають, що саме в ці часи в печері Сокіл-камінь базувався зі своїм загоном гайдамака Рубець.
Із 1818 р. с.Княжпіль входило до складу Фрампольського ключа і належало Кардулі Потоцькій. У селі було 198 кріпаків.
Близько 1840 р. село Княжпіль було куплене паном Яловицьким. При ньому селяни посадили фруктовий сад площею 30 десятин.
Наприкінці XIX ст. село Княжпіль купила вдова генерал-ад’ютанта Катерина Людвігівна Бацмарген. Їй належали 784 десятини орної землі та 651 десятина лісу.
1918 р. була утворена перша Рада селянських депутатів. У ті часи влада переходила дуже швидко з рук у руки до різних сторін, які хотіли утримати її. Тільки 1919 р. була відновлена Рада селянських депутатів, і її головою обрано Миколу Киндилевича.
Уже в 1922-1923 рр. у селі почала утворюватися сільськогосподарська артіль. Перша артіль «Вперед» об’єднувала небагато членів.
1929 р. на території села було організовано два колгоспи – «Вперед» і «Надія».
1931 р. на базі цих колгоспів було організовано один колгосп імені 13-річчя Жовтня.
Радянська окупація принесла колективізацію та розкуркулення, мешканці села зазнали репресій.
В 1932–1933 селяни села пережили жахливі події — Голодомор.
1958 р. колгосп «13-річчя Жовтня» з’єднався із Кульчіївцями та ввійшов до складу колгоспу «До комунізму».
Роки Великого терору 1936-1937 вбито осіб різних національностей і професій, багато людей було виселлено як сім'ї «ворогів народу».
Після завершення Другої світової війни у 1946—1947 роках село вчергове пережило голод.
1988 р. колгосп «До комунізму» розколовся. Село Княжпіль відокремилось – і утворилося колективне сільськогосподарське підприємство «Світанок». 12 лютого 1992 р. рішенням обласної ради утворена Княжпільська сільська рада.
З 1991 року в складі незалежної України.
З 14 серпня 2017 року шляхом об'єднання сільських рад, село увійшло до складу Слобідсько-Кульчієвецької сільської громади.
Село лежить у межах національного природного парку «Подільські Товтри».
Заказник «Княжпільська дача», загальною площею 821 га, розташований неподалік с. Княжпіль на високій товтрі, підніжжя якої омивається р. Гниловідкою на якій розташований водоспад Княжпільський (2 м).
