“Веселий, з почуттям гумору. З ним завжди було легко і комфортно працювати…”, - так про Івана Осінова відгукуються його колеги. Для багатьох з них звістка про його загибель стала шоком. Так само як і для знайомих, друзів та особливо - для матері. Десять років свого життя чоловік віддав роботі у Кам’янець-Подільському національному університеті імені Івана Огієнка. У 2015 він став на захист країни і боронив її в найгарячіших точках. Не зміг стояти осторонь й тоді, коли почалась повномасштабна війна. Іванові назавжди 41. Розповідаємо історію захисника.
“Іван був з тих, в кого - все завжди добре”
Трагічну звістку про загибель Івана Осінова повідомили в університеті. Він був випускником вишу в 2005. Закінчив факультет іноземної філології. А з 2006 працював тут провідним фахівцем кабінету мультимедійних засобів навчання факультету української філології та журналістики.
Колега загиблого Оксана Почапська розповідає, з Іваном завжди було легко і дуже комфортно працювати.
- Страшенно люблю людей із почуттям гумору, бо це люди – завжди з високим інтелектом. Пам’ятаю, кілька років тому він раптом з’явився під університетом у військовій формі. І якось так – наче нікуди і не їздив. Оте просте «привіт, як справи?» і – посмішка. Просто кутиком губ. Після того, як Іван розрахувався, ми ніколи не зідзвонювалися, але привітання на день народження були за замовчуванням. Іван завжди був із тих, у кого – все завжди добре, і навіть, якщо не дуже, то все рівно все добре, - пригадує Оксана Почапська.
“Був і буде моїм другом назавжди…”
Після роботи в університеті Іван змінив цивільне життя на військовий побут. Друзі розповідають, з 2016 він захищав країну на Сході. З перших днів повномасштабної війни теж записався у добровольці й пішов воювати з окупантами.
Товариші і знайомі пригадують Івана веселою і відкритою людиною з відмінним почуттям гумору. Про це розповідає і Олена Чернега. Жінка розповідає, з Іваном вони познайомились у Кропивницькому в 2019 році. Були колегами.
- Дружити ми почали майже з перших днів знайомства - це була відкрита і весела людина. Завжди міг підтримати, дати пораду, вислухати. Він був і буде найкращим моїм другом назавжди”, - каже Олена.
Захисника вдома не дочекалася матір Наталія Дворницька. До слова, жінка є кандидатом філологічних наук й доцентом кафедри слов’янської філології та загального мовознавства у виші, де працював і її син.
- Ми разом з Іваном в університеті, але давно не бачились. Можу сказати, що це була неймовірна цікава людина з почуттям гумору. З ним було весело. Мені дуже боляче усвідомлювати, що його немає…, - додає однокурсниця військового Валерія Телебей.
Іван Осінов загинув на Донеччині. Невдовзі Герой назавжди повернеться додому. Дату і час прощання з ним обіцяють повідомити згодом.
