"Смерть, то смерть! Головне, щоб не марно!" – слова, які ідучи на війну, сказав матері закатований у полоні Роман Іваненко , позивний "Артист".

Мати Романа Наталія Іваненко опублікувала пост у Facebook, в якому розповіла про сина.

Роман Іваненко був добровольцем, входив до бригади імені Чорних Запорожців. Під час бою на Вугледарському напрямку отримав важке поранення та потрапив у полон. Тримався з 24.01. по 28.02. Але від терористів гідної медичної допомоги не отримав! Завдяки штурму, ворог з позицій був вибитий. Романа евакуювали «на щиті».

3і слів матері, кам'янчанин 35 днів провів у підвалі без їжі та води. Воїна змогли опізнати лише за результатами експертизи ДНК та по татуюванням.

«Мій Сину, мій Ромчику, мій Небесний Янголе! 47 днів пошуку, надії, очікувань, переживань, страждань… Так, смерть безжальна, але 35 днів пораненому, закритому у підвалі без їжі і води? Ти жив, вірив, що тебе звільнять, тримався до останнього подиху. Це не просто полон, з якого є надія повернутись, це – мученицька смерть у катівні до такої степені, що тіло твоє опізнали лише за ДНК і татуюванням. Так, кляті рашисти не жалують дронщиків найпершими, але ж не до такої степені!"- написала пані Наталя у Фейсбук.

Роман не планував ставати військовим. Він був ведучим заходів, гумористом,  учасником команди "Наш Формат", учасником "Ліги Сміху".  Проте, як тільки розпочалось повномасштабне вторгнення рашистів на територію України, він повернувся з-закордону та став на захист рідної землі.

" Ти ніколи і в думках не припускав бути військовим, навіть не служив в армії. Але висока порядність, відчуття обов’язку, гідність повернули тебе із-за кордону в Україну. Ти ходив, оббивав пороги військкомату у проханнях відправити на фронт, попри те, що мав певні проблеми зі здоров'ям. На численні відмовляння усіх, ти ображався і, навіть, переставав спілкуватись з тими, хто просив тебе не йти! Ти казав, що твій святий обов’язок бути з Україною, захищати її, зробити так, щоб твій племінник Богданчик, як ти сказав, не довойовував за тебе!" - розповідає мати загиблого.

Попри те, що військових навиків Роман не мав за 7 місяців повномасштабної війни він став керівником відділення аеророзвідки, отримав медаль «Незламним героям російсько-української війни».

" Ти кожній справі, яку робив, віддавався сповна. І на війні ти став достойним солдатом. За 7 місяців на нулі (спочатку в окопах, потім в аеророзвідці) ти став керівником відділення аеророзвідки, отримав медаль «Незламним героям російсько-української війни», і при цьому і далі не планував бути військовим", - розповідає пані Наталя.

На війні Роман отримав позивний «Артист» , але між собою командири називали його «Пів Америка» за вільне володіння англійською мовою.

" Ти любив життя, любив усіх, хто був навколо тебе, ти був ангелом миру і в мирному житті і на війні. Твій спокій – мій вічний біль і смуток… Щиро вірю, що твоя загибель не марна.

На мої слова: "Сину, це ж війна! Це ж може бути і смерть!" ти сказав: "То що ж робити, мам? Думаєш, я не боюсь? Думаєш, мені не страшно? Страшно! Страшно всім! А якщо всі злякаються? Хто захистить Україну? Смерть, то смерть! Головне, щоб не марно!"» - написала мати закатовано у російському полоні камянчанина.