У Кам’янці-Подільському відкрито перший на Хмельниччині планетарій: 15 грудня в історії

15 грудня 1983 року в Кам’янці-Подільському відкрито перший у Хмельницькій області планетарій.

 

Його облаштували у Георгіївській церкві на Польських фільварках. Пристосовуючи церкву під планетарій, її розділили на два поверхи. На нижньому було створено зоряний зал на 200 місць з оригінальним куполом. У залі встановили проєкційний апарат «Малий Цейс» для демонстрації зоряного неба та інші оптичні прилади. На другому поверсі було розгорнуто експозицію макетів космічних станцій, ракет, супутників тощо. Планетарій діяв сім років. А 2 жовтня 1990 року президія Кам’янець-Подільської міської ради виробила заходи для звільнення приміщення церкви від планетарію та передачі її громаді.

5 грудня 1910 року газета «Подолія» повідомляла про початок будівництва Подільської залізниці. Її перший проєкт розробив Олександр Потоцький, за ним петербурзькі концесіонери вирішили споруджувати «Подільську дорогу» з Кам’янця-Подільського до Шепетівки як частину гігантського залізничного «Слов’янського шляху», який з’єднає Адріатичне море з Петербургом і Москвою. Зокрема, у статті йшлося: «для нашого краю це матиме величезне значення. Всі товари, що раніше йшли до Центральної Росії зі Середземного моря через Чорне і Одесу, підуть по прямій через Румунію і далі по Росії: Кам’янець-Подільський – Проскурів – Шепетівка – Новоград-Волинський – Жлобин – Петербург».

Науковець Валентин Пагор у статті «Містобудівна еволюція Кам’янця-Подільського в кінці 1940-х – 1960-х рр.» пише, що 15 грудня 1952 року було підготовано «Список переданих на відновлення житлових будинків, культурно-­просвітних та інших будівель, зруйнованих в період тимчасової німецької окупації в Кам’янці-Подільському». Станом на початок 1950-х років проведено відновлювальні роботи на 36 об’єктах архітектурної спадщини. Переважно це були житлові будинки, яких шість були архітектурними ансамблями. Особливо цінні об’єкти архітектури після ремонтно-реставраційних робіт почали використовуватися під музейні приміщення. Зокрема, музейним закладом став Будинок польського магістрату. Костьол францисканців пристосували під проєктний заклад.

Джерело: сайт "Є"

2ogoloshenya