Про історично важливі події, які трапились на Кам’янеччині.
12 грудня 1796 року російський імператор Павло I видав указ, яким створив Подільську губернію. До її складу увійшли повіти ліквідованих Подільського, Брацлавського й Вознесенського намісництв. Її центром стало місто Кам’янець-Подільський. Остаточно межі губернії та її поділ на повіти усталилися у 1804 році. Від цього часу й до початку ХХ століття вона складалася з 12 повітів.
Після розпаду Російської імперії Подільська губернія існувала як адміністративно-територіальна одиниця у складі Української Народної Республіки, Української Держави та Української РСР. У 1919 році її центром стала Вінниця. Радянська влада ліквідувала губернію 3 червня 1925-го. Її територія увійшла до складу Вінницького, Кам’янець-Подільського, Могилів-Подільського і Тульчинського округів.
12 грудня 1878 року в Кам’янці-Подільському хірурга Миколу Пирогова обрали почесним членом Товариства подільських лікарів. Микола Іванович був не лише видатним медиком, а й впродовж 1858-1861 років працював попечителем Київського навчального округу. До його складу входила й Подільська губернія. Власне перебуваючи на посаді попечителя Пирогов восени 1859-го відвідав гімназію у Кам’янці-Подільському. На той час у ній навчався історик Іван Лучицький, який написав про свою першу зустріч з видатним хірургом у своїх спогадах.
«До приїзду Пирогова гімназисти уявляли найвище начальство в особі директора, який приходив у клас раз чи двічі на рік, кричав, називав учнів дурнями, розмахував палицею і, надовго навіявши жах, ішов геть. Пирогов зайшов до класу в поношеному камзолі, підійшов до учнів, сів біля мене і став просто та лагідно розмовляти з гімназистами, розпитувати їх. Хлопці пожвавішали і згодом наввипередки відповідали відвідувачеві, а коли урок закінчився, гуртом оточили Пирогова, ловлячи його слова та добрий погляд. Для мене стало зрозуміло, яким має бути педагог», — зазначив Іван Лучицький.
12 грудня 1983 року Рада Міністрів Української РСР постановила створити заказник «Княжпільський». Він розташований між селами Княжполем і Гелетиною Кам’янець-Подільського району. Його площа складає 821 гектар. Заказник є ділянка Товтрового кряжу. Його територія вкрита типовими для району подільськими дібровами з багатьма виходами на поверхню вапнякових порід. Особливу цінність становлять численні екземпляри вікових дубів, буків і сосен, цінного реліктового виду береки, а також різноманітний видовий склад трав’яного покриву, в якому широко представлені лілія лісова, підсніжник звичайний, види орхідних, занесені до Червоної книги.
Джерело: сайт "Є"
