На трипільське поселення, датоване приблизно п’ятим тисячоліттям до нашої ери, натрапили учасники археологічної експедиції поблизу Голоскова Кам`янець – Подільського району.

Петро Болтанюк, науковий співробітник Кам`янець-Подільського державного історичного музею-заповідника, розповідає, що розкопки вирішили робити на місці, де в 1947-му році місцевий краєзнавець Микола Бурковський виявив залишки трипільського поселення, і де відтоді науковці досліджень не проводили, повідомляє Суспільне.

На полі, засіяному соєю та всіяному уламками теракотової кераміки, археологи шукають артефакти у трьох траншеях. У третій, на глибині півтора метри, знайшли кам`яну кладку.

Учасник експедиції Євгеній Левінзон, який досліджує трипільську культуру, говорить: "Червоні цеглини – перекриття поміж першим та другим поверхами характерні для трипільського поселення житла".

Науковець також розповідає, що трипільці будували наземні глинобитні двоповерхові хати з дерев`яними каркасами.

"Трипільці часто переселялися з місця на місце раз у 50-80 років. Це супроводжувалося спаленням поселення і переселенням в інше місце. Причини є різні. Науковці називають і виснаження ґрунтів, і якісь ритуальні речі, і запобігання спалахам епідемій", - каже науковець.

Розкопки саме в цьому місці – особливі, оскільки тут проходила певна контактна зона між локальними групами трипільського населення. Зокрема, між шепенецькою групою і мерешовською.

Учасниця експедиції Олександра Бєлік з'ясувала, що це трипільське поселення розташовувалося на площі приблизно в десять гектарів.

"Завдяки біології ми за кістками можемо визначати вік, а коли вже ніяка наука не може дати відповіді, то долучаються математика і фізика. Беремо приблизну кількість кераміки і можемо визначити приблизну кількість людей, які тут жили. А також завдяки формулам ми можемо визначити, скільки людей перейшло в інше поселення", - зазначила  Бєлік.

Чи вдасться зі знайдених уламків артефактів п’ятого тисячоліття до нашої ери скласти цілісний предмет побуту, археологи поки не прогнозують.