З часу завершення виборчої кампанії та обрання нового міського голови та депутатського корпусу місто перебуває в затяжній політичній кризі. Звичайно можна з цим не погодитися, однак наслідки цієї кризи більш ніж очевидні.  

Сьогодні ми спробуємо проаналізувати її причини.

КОМАНДА МЕРА Й ДЕПУТАТСЬКИЙ КОРПУС

Як показує час в міського голови відсутня заявлена під час передвиборчої кампанії команда професіоналів. Попри гучні передвиборчі обіцянки насправді М.Посітко повністю провалив кадрову політику.

Все почалося з того, що міський голова запропонував на посаду секретаря Кам'янець-Подільської міської ради депутата-однопартійця Ірину Шелепницьку. Мотивація його зрозуміла. М.Посітко вирішив таким чином перестрахуватися від можливого оголошення йому недовіри (передбачення більш ніж реальне) депутатським корпусом. Хоча, як відомо, про це на початку каденції серед депутатів міської ради навіть й не було мови.

Під час другої сесії міської ради, коли вперше розглядалося питання обрання секретаря міської ради, депутат Василь Кобильник повідомив, що депутатська група "Ми кам'янчани", до якої входять 19 депутатів з чотирьох політичних сил ("Європейська солідарність" "За майбутнє" "Рідне місто" та "За конкретні справи") не буде брати участі в голосуванні за секретаря міської ради, однак при цьому зауважив, що це не заважає більшості, про існування якої говорив М.Посітко, зробити свій вибір.

Теоретично вона була, 20 голосів (19 депутатів та міський голова) – цього було б достатньо для обрання Ірини Шелепницької на посаду секретаря міської ради. Проте, за збігом обставин, один депутат міської ради не з'явився на засідання.

Вже тоді стало зрозуміло, що практично більшість, якщо й існує, то вона надзвичайно хитка.

Такий варіант розвитку подій напевно навіть не розглядався міським головою та його соратниками. Як відомо, голосування завершилося викликом поліції та першим серйозним скандалом в сесійній залі.

На наш погляд саме цей момент можна вважати початком кінця. Народ почав розуміти, що не так все й райдужно, як про це писалося та говорилося.

Згодом стало відомо, що троє депутатів політичної партії "Слуга народу" не увійшли до складу однойменної фракції. Пізніше Сергій Ведерніков повідомив про причини – внутрішньопартійні непорозуміння. Поряд із цим, він зазначив у зверненні до представників ВО "Свобода", що вони "самі штовхають їх до опозиційної ями", називаючи зрадникам в анонімному телеграм-каналі. Також за словами Сергія Ведернікова, слова М.Посітко про голосування за кандидатуру Ірини Шелепницької на посаду секретаря "до поки сонце буде сходити" не принесе користі й необхідно шукати незалежну альтернативну кандидатуру, яка б змогла об'єднати депутатський корпус.

Однак міський голова не дослухався до поради, що призвело до фактичного розвалу мерської "більшості", яка так і не проіснувала жодного дня.

Поряд із цим,  відсутність фахової кадрової політики, міського голови проявилася не лише в питанні секретаря міської ради.

Принцип політичної доцільності використовувався й для кандидатур на заступників міського голови та старост, а також нового складу виконавчого комітету міської ради. Так зокрема цікавим епізодом стала пропозиція призначити старостою Колибаївського округу Руслана Рябого, який активно підтримував М.Посітко на виборах міського голови. Завершилася історія тим, що сам кандидат просив призначити його на Довжоцький округ, де кандидатом за пропозицією все того ж міського голови був  депутат "свободівець" Дмитро Дідик. А "вишенькою на торті" стала заява депутата "свободівки" Анни Слинчук, яка повідомила, що не буде підтримувати кандидатуру Руслана Рябого взагалі.

Не менш драматично вирішувалися питання заступників. Замість раніше запропонованої міським головою кандидатури Дмитра Дюжева з'явилася кандидатура Дмитра Назаренка, а першим заступником, яким спочатку мав стати Дмитро Пульмановський, було визначено чиновника часів мерства Олександра Мазурчака – Анатолія Бевза.

До речі партія "Наш край", очільником якої є колишній міський голова, також підтримувала М.Посітко під час місцевих виборів, а сам Олександр Мазурчак одним із перших привітав "свободівця" з перемогою.

Цікаво вирішував міський голова й новий склад виконавчого комітету. Спочатку було запропоновано 21 кандидатуру, нібито з метою найширшого представлення громади у виконавчому органі місцевої влади. Однак все завершилося доволі несподівано. Відповідно до останньої пропозиції виконком мав бути представлений у складі 10 осіб (міський голова, секретар міської ради, три заступники, керуюча справами та чотири старости). Така конфігурація не лише не відображає результатів волевиявлення громади, а перетворила б виконавчий комітет в "ручний" механізм для самого М.Посітко.

Наполегливі прохання та рекомендації депутатів міської ради прийняте компромісне рішення стосовно кадрових питань ігнорувалося міським головою.

Нагадаємо, що депутат Василь Кобильник нещодавно розповів про те, що в переговорах брали участь не лише мер і депутати міської ради, але й міський голова м.Хмельницького Олександр Симчишин, а пізніше й вище партійне керівництво ВО "Свобода". Їх результатом стало компромісне рішення щодо кадрових питань та необхідність подальшої консолідації заради розвитку міста. Однак навіть попри їхній успіх міський голова М.Посітко вирішив йти своїм шляхом й досягнуті рішення були анульовані.

В такій ситуації "променем надії" на завершення політичної кризи стали другі вибори секретаря міської ради. М.Посітко замість Ірини Шелепницької вніс на розгляд кандидатуру депутата фракції "Слуга народу" Аракела Межлум'яна. Однак він не отримав необхідної кількості голосів. Натомість альтернативна кандидатура від депутатів - Сергій Самсонюк отримав 22 голоси депутатів. Голосування фактично продемонструвало формування реальної депутатської більшості, до якої увійшли депутатська група "Ми кам'янчани" та частина депутатів від фракції "Слуга народу".

Другі вибори секретаря міської ради можна вважати центральною подією формування політичної кризи.

Навіть попри наявність реальної депутатської більшості, яка була підтверджена результатами голосування М.Посітко вирішив продовжити свій "особливий шлях" й видав розпорядження, яким заветував призначення Сергія Самсонюка на посаду секретаря міської ради.

Таким чином, відсутність компромісного рішення у зв'язку, будемо відверті, з незрозумілою позицією міського голови призвело до того, що в міській раді сформувалася опозиційна до М.Посітко більшість. Така розстановка сил унеможливила формування нового складу виконкому, призначення заступників та старост. І якщо раніше, міський голова називав відмову підтримувати його кандидатури словами "не дають працювати", то вже сьогодні він не вбачає в цьому проблеми.

АДАПТАЦІЯ 

Ситуація яка склалася у владних кабінетах Кам'янець-Подільської міської ради, на нашу думку, має дві особливості.

Перша полягає в тому, що чимало питань розвитку міста не можуть бути ефективно вирішенні без стратегії розвитку й відповідно тих осіб, які відповідають за її виконання. До прикладу – сільські території. За півроку нової влади, що насправді відбувається в приєднаних до міста населених пунктах фактично невідомо. Яскравий приклад – закриття ФАПів. Пропозиція щодо затвердження посади окремого заступника з питань розвитку сільських територій – були проігноровані міським головою.

Ще один приклад – зміни до виконавчого комітету. Депутати пропонували переформатувати його кількісний склад, задля кращої ефективності (часто ставалися випадки коли виконавчий комітет був не повноважний). І ця ініціатива, не була підтримана міським головою.

Однак друга особливість полягає в тому, що стратегія розвитку виявляється не потрібною. Міський голова вирішив, що в умовах опозиційної до себе депутатської більшості основним його завданням, напевно повинно стати, забезпечення в першу чергу особистих інтересів та інтересів команди. Мова йде про призначення.

Ірина Шелепницька, яка не стала секретарем очолила інформаційний відділ, її донька – тепер заступник керівника загального відділу, Дмитро Дідик, який так і не став старостою, призначений керівником комунального підприємства, Олександр Пулик очолив відділ Департаменту економіки та інфраструктури міста.

Слід пригадати, й нещодавнє призначення депутата Мирослава Смотрова директором територіального центру "Турбота".

Не слід забувати й те, що незабаром завершаться конкурси на посади директорів окремих навчальних закладів міста, а серед тих хто визначатиме хто гідний стати очільником школи чи дитячого садочку – депутат від ВО "Свобода" Олена Островська.

Однак відзначимо, що це не нова практика під час зміни влади. Єдине, що викликає запитання, яким способом це було зроблено?

Створення тимчасової депутатської контрольної комісії з цього питання стало також ще одним елементом поглиблення політичної кризи. Логіка депутатів проста: перевіряємо законність призначень, якщо все вірно  – немає проблем. Якщо ні – висновки будуть надіслані до правоохоронних органів.  

Навіть попри рішення, щодо створення такої комісії міський голова знову використав своє право й заветував це рішення.

А вже на 10 сесії міської ради Сергій Самсонюк у своєму виступі зауважив, що накладаючи такі безглузді вето М.Посітко йде до оголошення йому недовіри.

Однак схема с працевлаштування радників не працює в той момент, коли посади вже зайняті.

Саме тому, особливістю керування М.Посітко є численні догани, розпорядження про які він видає чи не щомісяця. Звичайно прямого зв'язку між необхідністю призначення окремих осіб на посади та доганами немає. А про непрямий зв'язок здогадатися не важко.

Особливу увагу М.Посітко звернув на Департамент економіки та інфраструктури міста. Як відомо, цей підрозділ серед іншого регулює взаємовідносини з орендарями комунального майна. Напевно пояснювати, зацікавленість саме до цього Департаменту нема потреби.

Спершу туди за схемою переведення радників було працевлаштовано Олександра Пулика, якого за неофіційною інформацією й готують на заміну нинішньому директору, депутату міської ради Майї Гурській. Згодом міський голова видає її догану. Однак суд встановлює незаконність такого рішення М.Посітко й скасовує її.

Поряд із цим, досвід набутий в ході власного незаконного рішення ніяк не вплинув на М.Посітко. Навпаки нещодавно догану отримав також депутат міської ради – Сергій Мельник. До речі рішення про дисциплінарне покарання було прийнято навіть без проведеного службового розслідування. А вже вчора від посади директора міської лікарні М.Посітко усунув Олександра Чернеця.

Як нам вдалося з'ясувати Олександр Чернець та Сергій Мельник будуть також оскаржувати рішення міського голови в суді.

Також цікавим є і той факт, що всі троє депутатів, які отримали догани є представниками фракції "За майбутнє" та депутатської групи "Ми кам'янчани".

За розпорядженням міського голови перевірка відбувалася також в УК "Господар", яку очолює депутат міської ради Степан Гурома. Отримали догани й керівники окремих комунальних підприємств – Сергій Когут та Руслан Пристач.

Чому питання догани надзвичайно важливо?

Річ у тім, щоб звільнити людину необхідно мати на це вагомі причини. Зокрема, якщо працівник отримав дві догани – це означає, що він систематично порушує свої обов'язки й це вже є прямою причиною для звільнення.

Як приклад – історія з колишнім працівником міської ради Е.Ковтуном, яку до речі часто пригадував у своїх агітаційних матеріалах М.Посітко. Чиновник був звільнений, однак оскаржив це рішення в суді. Під час розгляду справи було доведено, що колишній міський голова М.Сімашкевич порушив вимоги трудового законодавства. Окрім цього, суд прийняв рішення відшкодувати Е.Ковтуну чималу зарплатню за попередні роки його відсутності на роботі.

Чому знаючи про можливі наслідки подібних рішень М.Посітко "грається з вогнем" наразі невідомо.

ВИСНОВОК

Можна по різному ставитися до політичних сил чи окремих політиків, однак, на сьогодні є доконаним фактом існування глибокої політичної кризи. Навіть пропри існування депутатської більшості, міський голова не вважає за необхідним досягати компромісного рішення. В результаті це призвело до відкритого оголошення депутатами можливості відставки міського голови шляхом висловлення недовіри.  

А загалом така форма правління та взаємодії міського голови нагадує методи правління завойовників. І дійсно, складається враження, що перемога здобута на місцевих виборах, особисто для міського голови, не є проявом легітимного переходу влади від одних до інших, а є лише проявом його зверхності над політичними опонентами.