Яким було 4 вересня в історії Кам'янеччини: про події, які вже стали історією.
4 вересня 1980 року Хмельницький облвиконком оголосив урочище «Чапля» заказником мiсцевого значення.
Ботанiчний заказник державного значення «Чапля» одне з див природи Кам'янецького Приднiстров'я. Урочище розкинулось на лiвому березi рiчки Тернави i Днiстра майже в притул до села Демшин, що на Кам'янеччинi i займає площу 177 га. Хмельницький облвиконком за рiшенням N 266 вiд 4 вересня 1980 року оголосив урочище «Чапля» заказником мiсцевого значення. А у 1989 році він офiцiйно став державним заповiдним об'єктом.
Саме тут на виходах вапнякiв заказника зростає невеличке деревце або кущ - клокичка периста. Рослина декоративна i цiнна для науки. Це релiкт плiоценового перiоду i надто рiдко зустрiчається в Українi. Заказник «Чапля» - єдиний в областi, де ця рослина утворює природнi алеї. А у грабово - дубовому деревостанi зростає кiлька дерев релiктового виду - береки. За техстурою деревини, цiннiстю плодiв вони не мають собi суперникiв у нашiм краї.
4 вересня 1982 року облвиконком надав статус пам'ятки містобудування та архітектури місцевого значення нинішньому головному корпусу Кам'янець-Подільського університету. Понад 100 років тому збудували його для Кам'янець-Подільського технічного училища, яке було відкрите у вересні 1903 року. На той час технічні училища були рідкістю: так, у Київському навчальному окрузі (Київська, Подільська, Волинська, Полтавська, Чернігівська губернії) їх було всього три: крім Кам'янця-Подільського, пощастило містам Новозибков і Клинці Чернігівської губернії (нині це міста Брянської області Росії).
Улітку 1906 року завершилося будівництво навчального корпусу технічного училища. Це був кам'яний триповерховий будинок. Його зображення можна побачити на поштівках початку XX століття. За сто років унаслідок руйнування в часи воєнного лихоліття, повоєнного відновлення, надбудов, прибудов архітектура будинку значно змінилася: зокрема, з триповерхового він став чотириповерховим.
Садиба училища займала цілий квартал. Крім триповерхового будинку, училищу належало ще два флігелі - одноповерховий і 2,5-поверховий. Будинки опалювалися кахельними, залізними та чавунними печами. Училище мало окреме водопостачання, освітлювалося від власної станції. У садибі училища також було розбито парк, розміщувалися хлів, льох, машинне відділення електричної станції, 1914 року завершилося будівництво кам'яної кузні.
Також тут були церква святого Миколая, 14-17 класних кімнат, фізичний, природно-історичний і сільськогосподарський кабінети, класи креслення, малювання та ручної праці, два зали для відпочинку та один для гімнастики, дві лабораторії - хімічна та технічного аналізу, хімічна аудиторія, лабораторний склад, кабінети директора, інспектора та лікаря, вчительська, канцелярія, приймальня для прохачів, два гардероби, три туалети, приміщення для швейцара; крім того, вестибюль і шість бокових коридорів.
На жаль, під час Першої світової війни заклад зазнав значних матеріальних втрат. Його двічі евакуювали. А тим часом розгорталася робота зі створення в Кам'янці-Подільському університету. 6 липня 1918 року будинок технічного училища оглянула комісія на чолі з професором Іваном Огієнком - майбутнім ректором Кам'янець-Подільського державного українського університету. А ввечері того ж дня міська дума ухвалила звернення до Міністерства народної освіти, в якому просила приміщення училища тимчасово надати для університету. І вже 22 жовтня 1918 року тут було урочисто відкрито державний український університет.
У роки Другої світової війни будинок поруйновано. Відбудову та реконструкцію за проектом Едуарда Адлера завершено тільки 1963 року (зокрема, надбудовано четвертий поверх). Будинок став головним корпусом Кам'янець-Подільського державного педагогічного інституту (від 1997 року - Кам'янець-Подільський державний педагогічний університет, від 2003 року - Кам'янець-Подільський державний університет).
У 1997 році цього дня в Кам’янці-Подільському встановлено меморіальну дошку на будинку де розташовувалася Директорія (потім дитячий тубдиспансер). На пам'ятній дощі розмістили напис : «В цьому будинку наприкінці 1919 року розміщувався Уряд Української народної республіки — Директорія, очолюваний головним отаманом Симоном Петлюрою перед еміграцією до Польщі».
4 вересня 2010 року Кам'янці-Подільському відбувся страйк швачок.
Як писало видання "Є" : «300 працівниць колективного швейного виробництва минулого тижня влаштували страйк. Вони покинули свої робочі місця та прийшли під вікна адміністративного корпусу, де міститься кабінет директора В’ячеслава Погоржельського. Перша вимога була така: невідкладно виплатити заборговану за два місяці зарплату, сума якої склала 600 тисяч гривень. Керівник не вийшов до свого колективу, зате на місце подій прибули представники місцевої влади, які вислухали численні нарікання швачок. Наразі жінки не можуть через відсутність коштів навіть придбати своїм дітям усе необхідне для навчання в школі. Вони вже сім років не ходять у відпустки, хоч заяви подають. А ще на підприємстві немає належних виробничих та побутових умов, узагалі, робітниці почуваються зовсім безправними…»
Джерело: "Є"
