Скелет півторарічної дитини викопали під час археологічних досліджень під північно-східним муром Меджибізького замку на Хмельниччині.
Кістки на 20-сантиметровій глибині лежали головою на захід. Подібні розкопки на цій ділянці муру проводять вперше.
Про це розповів завідувач сектору археології Державного історико-культурного заповідника “Межибіж” Віктор Вєтров, пише Суспільне.
Ілля Гуцул студент Хмельницької педагогічної академії, разом зі своєю групою з історичного факультету бере участь в археологічних дослідженнях під північно-східним муром Меджибізького замку. Поділився, що віднайшов два артефакти XVII-XVIII століть.
У першому шурфі, зазначив, завідувач сектору археології Державного історико-культурного заповідника "Межибіж" Віктор Вєтров, знайшли дитячий скелет.
"На рівні 20 сантиметрів від поверхні було поховання дитини, приблизно рік-півтора. Розташовано вздовж стіни головою на захід. Вірогідне датування, приблизно 200 років".
Під скелетом, наголосив археолог, залишки кераміки XVII-XIX століть. У нижній частині шурфу — кахлі XVI сторіччя. Майже на двометровій глибині, дісталися нижньої цокольної частини фундаменту муру.
"Чому чорне заповнення, тому що це була будівельна траншея під час закладання муру. Зробили траншею, відсипали каміння, залили нижню цокольну частину розчином. І вже далі йшло мурування".
Заглибившись ще на 40 сантиметрів, поділився археолог, планують дістатися нижньої частини фундаменту. Товщина цього замкового муру сягає півтора-два метри.
"У верхній частині. А в нижній частині ми його не дослідили".
Саме у цій частині північно-східного муру Меджибізького замку розкопки проводяться вперше, розповів Віктор Вєтров.
"До цього часу тут не проводили жодних шурфів чи розкопок, тож обставини будівництва цього муру залишаються для нас загадкою. Шурф №2 дозволяє дослідити місце, де мур з’єднується з бастеєю, а ще один шурф ми заклали на ділянці з бійницями та тріщинами в стіні, щоб зрозуміти, як саме зводили цей фрагмент та вирішити цілий комплекс питань".
Зі знайдених артефактів — залишки пляшок кінця XVIII століття. А також аналог сірників 400-літньої давнини.
Головним завданням цих археологічних досліджень, поділився Віктор Вєтров, є пошуки нижньої частини муру і нижньої частини бастеї.
