Втратити на війні брата, отримати важке поранення, перенести півтора десятка операцій, пережити загрозу ампутації, але зберегти ногу, стати одним з перших пацієнтів, яким наростили фрагмент кістки кінцівки та не здаватись – це все про снайпера з Хмельниччини.

Владу – 24, він з Хмельниччини. До служби в армії вчився у коледжі культури і мистецтв, грав на трубі.

Історію Воїна , який хоче продовжувати захищати Україну від російських терористів розповіли у МОЗ.

На війні хлопець був снайпером. Під Соледаром, біля розташування воїна, був “приліт”. Захисник розповідає, що був повністю при свідомості і сам собі наклав турнікет. Хоча і не розумів, що сталося.

« Мене поранило 30 липня, – згадує воїн. – Ми спостерігали, як формувалася група наступу з їхнього боку, і працювали по ній. Намагалися їх відбити, а вони все підходили і підходили. Пів дня їх кошмарили, і... не повезло мені. З тих пір я вже тут лежу…».

Влад отримав мінно-вибухове поранення з великим дефектом кісткової та м’яких тканин. Простими словами, у його нозі немає шматка кістки. На Прикарпаття його привезли, щоб ампутувати ногу, але лікарі сказали, що спробують її врятувати.

Влад переніс вже понад півтора десятка операцій, з яких чотири – важкі. В результаті у хлопця збережена кінцівка. Якщо все буде йти так, як йде, він буде ходити на своїй нозі, нехай і кульгаючи. Але його ще чекають операції й лікування. Цей процес триватиме не менш ніж пів року.

Влад має дівчину і хотів би створити сім’ю, однак, говорить, що треба спочатку почати ходити, а потім – думати про майбутнє. З дівчиною познайомилися у лікарні, і ці стосунки допомагають захисникові бути сильним.

А ще Влад каже, якби його швидше вилікували, то повернувся б на Схід, щоби помститися за смерть брата і товаришів.