На Хмельниччині священник упц мп перешкоджав відспівати загиблого воїна

“Я вас прошу, стаю на коліна, відспівайте мою дитину!”, – із цими словами мати загиблого воїна зверталася до настоятеля єдиного в селі храму.

Йдеться про церкву, що підпорядковується московському патріархату, в селі Велика Березна. Саме там, 10 листопада, проводили в останню путь військового.

Сестра загиблого, Вікторія Цимбалюк, розповіла, що її брат відправився на війну добровольцем у перші дні повномасштабного вторгнення, розповідає видання «ВСІМ».

Пройшов важкі бої на Київщині, далі відправився бити окупантів в східних областях. В селі Довгеньке Ізюмського району на Харківщині життя бійця обірвалося у віці 32 років.

Сергій Цимбалюк загинув 23 квітня при виконанні бойового завдання у складі спецгрупи. На чоловіка та батька не дочекалися дружина й дві доньки. Вікторія каже – територія, де загинув її брат, була окупована. Сім’я не могла поховати воїна 190 днів. Тіло змогли забрати лише після деокупації.

«Ми не могли забрати тіло протягом 190 днів. Я сама рахувала. Брат проживав у селі Велика Березна. Тож там, 10 листопада, відбулося прощання. Звісно, що наша сім’я відмовилася від московського патріархату. Але ми хотіли, щоб прощальна церемонія з братом пройшла в його рідному селі. Чому Героя мають везти кудись за межі села, аби провести ритуальні обряди?», – розповідає Вікторія.

Для проведення обрядів у московській церкві сім’я загиблого запросила священника ПЦУ.

Додамо, що це не перший випадок на Хмельниччині, коли московські попи не пускають в храм, який належить громаді. Як "Вечірній Кам'янець" повідомляв раніше, 20 червня священник московського патріархату не відчинив церкву перед загиблим Героєм.

Проте настоятель храму мп, Ігор Бондарук, погодився на це не відразу. Сестра загиблого розповідає: домовитися із ним про це намагалися і представники місцевої влади, і правоохоронці. В результаті, священник мп дав згоду. Та за умови, що український священник не буде заходити до престолу в церкві.

У день прощання із Сергієм Цимбалюком в храмі зібралося чимало людей. Біля труни, на якій був жовто-блакитний прапор, зі слізьми на очах перебували його рідні. Обряд проводив отець ПЦУ Андрій Моравський.

Він не міг розпочати церемонію, бо в храмі були зачинені Царські ворота. Коли священника московського патріархату попросили їх відкрити – той відмовляв. Тоді й в церкві розпочався конфлікт. Усі присутні стали просити настоятеля московської церкви дати можливість провести воїна в останню путь. А мати загиблого стала навколішки й сказала: “Я вас прошу, стаю на коліна, відспівайте мою дитину!”

Настоятель Свято-Троїцької церкви, благочинного Полонського округу ПЦУ Андрій Моравський записав відеозвернення. У ньому висловив свою позицію щодо всього, що сталося. За його словами, він не міг почати прощальну церемонію із зачиненими Царськими воротами у храмі. Мовляв, вони символізують входження душі до раю. До того ж додав він, починаючи богослужіння, священник має виголошувати слова із престолу. Звідти, куди його не пускав настоятель московської церкви.

«Священник не хотів пускати українську церкву, щоб ми відспівали Героя. Під тиском і слізьми односельчан, він дав згоду. Коли ми увійшли в церкву, то перед царськими воротами були вишикувані жінки – прихильники мп. Вони відразу символізували те, що до престолу йти ми не маємо права. Але з канону, Царські ворота відкриваються коли починається будь-яке служіння в храмі. І такий виголос, що починає будь-яке служіння, благословен Бог наш чи благословенне Царство, воно виголошується з престолу, де перебуває сам Господь. Це нам було заборонено. Спочатку я просив, щоб відкрили Царські ворота. Я говорив, що треба відкрити їх. Бо по канону і літургії це буде означати, що воїну дозволили увійти до раю. На що священник спочатку сказав, що він не буде відкривати їх. Але потім побачив, що все не на його користь, і погодився. Але за умови, щоб український священник не заходив до престолу. Я погодився, бо не хотів жодних конфліктів», – пояснює Андрій Моравський.

 

У селі проведуть збори щодо переходу з московської до Української церкви

Попри важку прощальну церемонію, рідні та близькі попрощалися із воїном. Сергія Цимбалюка поховали в його рідному селі Велика Березна.

Тим часом близькі загиблого сподіваються на те, що невдовзі церква у їхньому селі перейде до ПЦУ. З цього приводу вони вже зверталися до місцевої влади. Вікторія Цимбалюк розповідає: у четвер, 17 листопада, в селі пройдуть збори задля розв’язання цього питання. Сестра загиблого додає: “Наявність московського патріархату в Україні – це просто немислимо”.

2ogoloshenya