Військовий з Хмельниччини розповів як поцілив у ворожий літак зі "Стінгера"

Військовий з позивним Тамерлан проживає в Хмельницькій області. Тут у нього дружина та 11 річна донька. Боєць розповідає, що воювати з руснею почав ще в 2015 році на Донеччині.

Після демобілізації ще двічі служив у ЗСУ по контракту. Наприкінці лютого 2022 сам пішов у військкомат. Його направили до 128-ї бригади, повідомляють у Генштабі ЗСУ.

Тамерлан є оператором переносного зенітно-ракетного комплексу (ПЗРК). Працює з вітчизняною «Іглою» та американським «Стінгером». Хлопець каже, роботи вистачає.

“Російська авіація працює тут практично щодня – «вертушки» і "СУшки". Нас обстрілюють некерованими авіаційними ракетами (НУРСами), з великокаліберних кулеметів та іншої зброї. Але, знаючи про наші ЗРК, росіяни дуже рідко залітають на відстань їх досяжності (до 5 кілометрів)”, - зізнається Тамерлан.

Найчастіше, каже, ворожі літаки чи гелікоптери вилітають з-за балки, швидко випускають кілька ракет навмання і одразу назад. Бояться ЗСУ.

“Одного разу мені, здається, вдалося поцілити ворожий літак. Я захопив ціль, зробив пуск і хоча прямого влучення не бачив, з-за балки, куди «пірнула» СУшка, пішов чорний дим. Наші розвідники запускали туди дрон, але не побачили збитого літака. Напевно, йому вдалося дотягнути до окупованої території”, - згадує хмельничанин.

Тамерлан ділиться спостереження і про зброю. От «Стінгер», пояснює, набагато ефективніший за «Іглу». За словами захисника, ним легше захопити ціль і простіше зробити пуск. Операція йде плавніше та приємніше для оператора. Крім того, «Стінгер» сам по собі є стримуючим фактором – рашисти знають про нього, тож бояться підлітати на ближчі дистанції. Відтак, їхні обстріли малоефективні.

Розповідає Тамерлан і чому пішов на передову. Герой воює, насамперед, заради сім’ї.

 

2ogoloshenya