Кабiнет мінiстрів України постaновою від 27 сiчня 2010 р. затвердив офiційну транслiтерацію українського алфавіту латиницею.
Так, українська буква Aа відповідатиме латинській Aа, Бб – Bb, Вв – Vv, Гг передається латинською Hh, Ґґ – Gg, Дд – Dd, Ее – Eе, Єє – Ye (на початку слова), ie (в інших позиціях), Жж – сполученням Zh zh, Зз – Zz, Ии – Yy, ІІ – Ii, Її – сполученням Yi (на початку слова), i (в інших позиціях), Йй – Y (на початку слова), i (в інших позиціях).
Буква Кк передається латинською Kk, Лл – Ll, Мм – Mm, Нн – Nn, Оо – Oo, Пп – Pp, Рр – Rr, Сс – Ss, Тт – Tt, Уу – Uu, Фф – Ff, ХХ – Kh kh, Цц – сполученням Ts ts, Чч – сполученням Ch ch, Шш – сполученням Sh sh, Щщ – сполученням Shch shch, Юю – сполученням Yu (на початку слова), іu (в інших позиціях), Яя – сполученням Ya (на початку слова), ia (в інших позиціях).
Відтепер буквосполучення “зг” офіційно передається латиницею як “zgh”, на відміну від “zh”, що відповідає українській букві “ж”.
Що ж стосується м’якого знаку та апострофа, то вони латиницею не передаються.
Транслітерація прізвищ та імен осіб і географічних назв здійснюється шляхом відтворення кожної літери латиницею.
Таблиця транслітерації українського алфавіту латиницею
