В Україні з початком 2019 року почали діяти обмеження імпорту через зниження безмитного ліміту. У скільки тепер буде обходитися товар з-за кордону та які наслідки несуть зміни для бізнесу і простих українців.
8 листопада 2018 року депутати проголосували за новий проект закону Про внесення змін до Податкового кодексу та деяких інших законодавчих актів щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів. З 1 січня 2019 року зміни торкнулися безмитного пересилання товарів з-за кордону.
З 1 січня по 30 червня 2019 року (перехідний період. – Ред.) ввести безкоштовно можна товар, вартість якого не перевищує €150 (≈4760 грн. – Ред.).
З 1 липня 2019 року вартість товару знизитися до €100 (≈3175 грн. – Ред.).
Посилки дорожче €100 будуть обкладатися податком на додану вартість. ПДВ в Україні становить 20%.
– Вввезення на митну територію України товарів, сумарна фактурна вартість яких перевищує еквівалент €100, для одного одержувача – фізичної особи, в одній депеші від одного відправника у міжнародних поштових відправленнях або в одному вантажі експрес-перевізника від одного відправника у міжнародних експрес-відправленнях, оподатковуватиметься податком на додану вартість за ставкою, встановленою Податковим кодексом України, – відзначили у прес-службі Міністерства фінансів України.
Приклад:
Замовляємо шкіряні чоботи за € 130. € 130 ділимо на 100% і множимо на процентну ставку ПДВ – 20% – отримуємо €26. У підсумку одержувач повинен буде заплатити €156 (€ 130 + € 26. – Ред.).
Однак, у Мінфіні зазначили, що рішення не остаточне, а переговори з учасниками ринку тривають.
Причини обмежень
Причина нововведення криється в боротьбі з доставкою комерційного вантажу без оподаткування.
– Проблема використання каналів міжнародного поштового обміну для отримання комерційних вантажів без оподаткування і пов’язаного з цим шахрайства, не унікальна для України, а існує у всьому світі, особливо в Європі. Також, ми розуміємо, що зараз не час для зниження порогу оподаткування до €22 (≈698 грн. – Ред.) відповідно до європейських стандартів, – розповідають в Мінфіні.
Якщо подивитися, як будується бізнес тих, проти кого бореться відомство, то навряд чи обмеження сильно вплине на їх діяльність.
Дрібний торговець Олександр замовляє з Китаю чохли для телефонів, різні аксесуари і тематичні сувеніри, а реалізує в Україні на ринку та в соціальних мережах. Вартість однієї одиниці зазвичай не перевищує €2, тому в одну посилку влазить досить товару, щоб не перевищувати допустимий вага.
– Для мого товарообігу досить 3-4 таких посилок на місяць. Тим паче, не дуже складно попросити оформити доставку на мою дівчину або когось із друзів. Не думаю, що обійти обмеження таким дрібним торговцям буде важко. А ті, хто займається великими оптовими поставками, і раніше платили податок, – зазначає Олександр.
Світовий досвід
– Досвід інших країн показує, що при зниженні ліміту державні органи витрачають більше на організацію зборів податків, ніж отримує держава податкових надходжень до бюджету. Так, наприклад, на обслуговування посилок з вартістю товару в діапазоні від $20 до $80 федеральний уряд Канади витрачає понад $160 млн, щоб зібрати лише $40 млн зборів, – розповіли у прес-службі Укрпошти.
В ЄС дійсно діє обмеження до €22, але в Австралії дозволено безмитне ввезення товарів, вартість яких не перевищує €687, в США – €705, а в Китаї – €132.
Наприклад, у 2016 році Білорусь ввела обмеження на безмитні посилки з-за кордону: ліміт вартості – €22, вага – не більше 10 кг. Внаслідок це призвело до того, що лише 1% посилок перевищував €22, а витрати на митне оформлення зросли у 3 рази.
Це призвело до того, що в уряді Білорусі вже заговорили про підвищення ліміту до €200. Хоча варто зазначити, що це може бути пов’язано з умовами Євразійського митного союзу, який у 2017 році затвердив нову концепцію поетапного зниження митних лімітів.
Однак в українському міністерстві фінансів підкреслили, що головна мета нововведення аж ніяк не прибуток.
– Варто відзначити, що головна мета цієї ініціативи – не одержати фіскальний ефект від додаткових надходжень до бюджету, а зменшити насамперед викривлення конкуренції в цьому сегменті ринку і створити рівні умови для ведення господарської діяльності, – зазначили у відомстві.
Так виходить, що всі збитки будуть покриватися за рахунок бюджетних коштів, тобто платників податків.
Наслідки нововведення
– Будь-яка зміна ліміту вимагає детальних розрахунків, як це відбувалося в інших країнах. Повинні представити бізнес-кейс з прогнозованими обсягами податкових надходжень від зниження ліміту і розрахунком додаткових витрат державних органів та логістичних операторів для реалізації таких змін: закупівлі обладнання, підтримки IТ-систем, розширення штату на митниці, закупівлі комп’ютерів для роботи цих фахівців та інше, – зазначають в Укрпошті.
Згодом, якщо ліміт будуть знижувати, ми отримаємо значне зниження міжнародних посилок. Поштові та логістичні компанії зазнають збитків, а для багатьох українців товар за доступними цінами з таких маркетплейсів, як AliExpress або Amazon стануть табу.
Крім того, як показує практика в інших країнах, це може підвищити рівень контрабанди та сірої торгівлі.
– Ми бачимо на прикладах Республіки Білорусь або Швеції, які ввели інструмент обмеження імпорту через зниження безмитного ліміту, що це не тільки скоротило доходи перевізників, а й призвело до зниження обсягу податкових надходжень до бюджету, оскільки покупці або відмовляються від покупки товарів або переключаються на сірі канали, – додали в Укрпошті.
