Львів’янка Оксана Денис підключила квартиру до сонячних панелей та вітроенергетичну установку.
Жінка почала перетворювати своє помешкання на енергоефективну фортецю 15 років тому.
«Я купила у центрі міста квартиру на останньому поверсі будинку - дах протікав так, що треба було підставляти посуд на горищі, - згадує Оксана Денис. – Коли я три роки безрезультатно вимагала від комунальних служб ремонту даху: 72% конструкцій покриття було в аварійному стані, тобто треба було міняти практично всі крокви, - і врешті-решт зрозуміла, що доведеться все робити самотужки, то вирішила встановити сонячний дах».
У 2003 році Оксана Денис не знайшла необхідних фахівців у Львові.
«Довелося звернутися до польських фірм, які зробили сонячний дах за два тижні, - розповідає львів’янка. - Бляху на дах замовила у відомої австрійської фірми, щоб вся конструкція була як приймач енергії, а зараз вже створили такі кріпильні елементи сонячних панелей, які дозволяють монтувати дах з панелей без дахового покриття».
Зараз електроенергією квартиру забезпечують сонячні панелі та вітряк, який Оксана Денис встановила цьогоріч. «У міру можливостей доставляю сонячні панелі - збільшую потужність станції», - розповідає вона.
Є в помешканні і камін на дрова з водяним контуром як резервне джерело тепла. Нагріта таким чином вода надходить в підлогову і стінову систему опалення, яка функціонує або завдяки сонцю, або каміну.
За словами Оксани Денис, дерев'яні вікна набагато кращі зберігають тепло. На дерев'яні рами жінка додатково натягнула спеціальні плівки: їх важко помітити візуально, а от ефект - відчутний.
«Спочатку треба думати, як зменшити споживання енергії, а потім - які джерела енергії можна використати, - говорить львів’янка. - Тобто треба добре утеплитися, ущільнитися, максимально ліквідувати втрати тепла - "містки холоду".
Зараз Оксана Денис використовує лише електрику - газ взагалі у квартиру не підведений. «У мене своя електрична проводка від сонячних панелей, а від мережі працюють лише пральна машина, теплова помпа та холодильник, але з часом сподіваюсь і їх підключити до нашої електрики, - розповідає вона. - Теплову помпу використовую для опалення, вона працює за системою повітря- повітря: коли нікого немає вдома, у нас все вимкнено і температура, завдяки хорошому утепленню, тримається 14-15°C, а коли я приїжджаю, включаю теплову помпу і дуже швидко стає тепло».
За електропостачання львів’янка влітку платить 300 гривень, а взимку понад 1000 гривень.
«Найбільш комфортна система - площинна, тобто теплі стіни або теплі підлоги, - пояснює вона. – Ми відчуваємо, що нам холодно, коли є різниця температур між тілом і навколишніми поверхнями, тобто потрібно хоч мінімально робити теплими поверхні, в мене, наприклад на стінах є корок. До речі, зараз дуже хороші є системи капілярного опалення: це такі тоненькі трубочки, в яких циркулює дистильована вода - її потрібно набагато менше ніж в звичайних системах, тому енергії на її нагрів потрібно відповідно також менше».
