Майже 80% рибного раціону українців забезпечує продукція іноземного походження. Найбільшими постачальниками риби до України є Норвегія, Ісландія і США.
До слова, поставки дорогих форелі, лосося й тунця в Україну скорочуються останні три роки. Українці їдять дешеву рибу: мойву, скумбрію, хек, минтай. Останнім часом налягають на оселедець. Приміром, торік його імпорт виріс на 43%.
Загалом через відсутність сертифіката походження – державного документа, який би підтверджував легальність рибного продукту, в Україну завозять рибу невідомого походження й поганої якості.
«В Україні рибний ринок перетворився на смітник, – зазначає Олександр Чистяков, голова Асоціації рибалок України. Експерти Європейського Фонду підтримки реформ в Україні розробили законопроект щодо введення сертифіката походження. Але він стосується лише вітчизняної риби».
Контроль під час ввезення риби неналежний, каже Чистяков. Єдина електронна система, яка б взаємодіяла з європейською системою простежуваності риби – відсутня.
Легальною переробкою риби в Україні займаються лише 20 великих підприємств. Усього в країні працює близько 140 подібних компаній.
«Решту – в’ялять, сушать, коптять приватні підприємці у себе на подвір’ї, серед курей і свиней, у повній антисанітарії», – одностайний Чистяков.
Нині українці вживають лише 15% української риби. За роки незалежності її вилов скоротився майже у 13 разів. Нині на одного вітчизняного споживача припадає 9 кг риби на рік, тоді як у 1991 році цифра сягала 24 кг. В європейських країнах їдять 20-30 кг риби на рік, у Японії – 70.
