Колишній політичний в’язень і дисидент поділився думками про український уряд, радикальні угрупування та «фермент опору»...
Психіатр, екс-політв’язень, дисидент і громадський діяч Семен Глузман вважає, що говорити про громадянське суспільство в Україні поки що зарано. За його словами, у нас тільки навчилися говорити про це суспільство.
«У нас навчилися говорити про громадянське суспільство з допомогою наших не надто обережних зарубіжних донорів. Маю на увазі зареєстровані громадські організації.
Насправді громадянське суспільство – щось інше. Це коли ми з вами сидимо, нам щось не сподобалося у дворі, і з усіма мешканцями робимо щось хороше. А отримати грант від USAID або Сороса … Необережна політика західних донорів привела до перекосу в сторону політизованих громадських організацій. Це вже зовсім інше, це – лобізм.
Наше громадянське суспільство реагує на свавілля в країні, на брехню. Чим більше товариш, вибачте, пан Гройсман розповідає нам, що ми краще живемо, тим більше ми розуміємо: вірити йому не можна. Громадянське суспільство в Україні – ті люди, які приймають серйозне рішення. Вони їдуть за кордон», – впевнений Глузман.
Психіатр, проте, підкреслює, що за кордон їдуть не з ненависті до України, і не від неправильного виховання, а від того, що при нинішньому уряді вони тут нікому не потрібні
Багато з цих людей стояли на Майдані і це не просто так.
«Майдани були проявом того самого ферменту опору. Я боюся, що більше Майдану не буде. Влада шукає гроші, де завгодно і як завгодно. Шукає їх нечесно. Якщо далі будуть підвищуватися ціни, закінчиться все погано. Але це буде не Майдан.
У країні дуже багато зброї і злості. У кого будуть стріляти, це вже не важливо. Думаю, що будуть стріляти в нас з вами, тому що ми не так говоримо і думаємо. До високих політиків і чинів ці кулі навряд чи дійдуть», – розповів Глузман.
Також у громадського діяча є думка і щодо ультраправих угруповань.
Глузман упевнений, що СБУ заграє з подібними організаціями, бо зобов’язана мати своїх агентів серед радикалів і екстремістів.
«Але одна справа – контролювати радикалів, і зовсім інше – коли у міністра Авакова є власна армія. Ну що це за радикали, у яких є пахани? Радикалів потрібно побоюватися, а не формувати з них загранвійська. Це не нормально.
Більшість у цих угрупованнях – нормальні хлопці, яким пояснили прості ідеї. Коли є просте, то легше жити. Хоча в реальності не все так просто. А тут прийшов дорослий дядько, і каже, що знає, як потрібно. А ще вишкіл, якісь невеликі гроші, якась література і Донцов. Яке відношення до нинішньої України має Бандера, Донцов, Шухевич? Це вже інша історія.
Я сидів з цими людьми похилого віку з УПА, які досиджували свої 25 років, так ніхто з них слова “Бандера” не вимовив. Вони ж воювали за свій шматочок землі, за цвинтар, церкву, проти тих, хто прийшов, проти чужих. Але ж сучасні радикали не отримують такого виховання. Винні євреї, зулуси, ще хтось. А кого їх лідер завтра назве євреєм або зулусом – не важливо. Цим зулусом можете бути і ви. Радикали – маса, яка шукає простоти», – наполягає Глузман.
