На розгляд господарчої палати ВСУ винесли рішення судді Господарського суду міста Києва Сівакової, прийняте нею 2016 року. Цим рішенням Сівакова спробувала повернути колишнім власникам банку "Надра" Вадиму та Іллі Сегалям, які довгий час перебували в міжнародному розшуку, фабрику "Каховка пром агро".
Підприємство створили Сегалі 2006-го на кошти, взяті в кредит у банку "Надра", що належав їм тоді.
Раніше, 2009 року цю фабрику конфіскував банк "Надра" в судовому порядку з ініціативи Тимчасової адміністрації банку під контролем НБУ. Потім її продали для погашення заборгованості Сегалів по кредитах, узятих ними в "Надрах" під заставу майна фабрики "Каховка пром агро".
2016-го суддя Сівакова задовольнила позов представників Сегалів до банку "Надра" і заявила про незаконність продажу банком заставного майна.
Сегалі зникли в Росії 2009 року відразу після визнання банку неплатоспроможним і введення тимчасової адміністрації НБУ. Тоді ж "Каховка протеїн агро" та інші підприємства, які належали Сегалям, перестали обслуговувати кредити, взяті в банку "Надра". У березні 2011-го на підставі рішення Херсонського господарського суду провели торги, за результатами яких покупцем був визнаний кредитор - банк "Надра". А через два роки фабрику продали на ринку з метою поповнення ліквідності банку. На той момент залишковий борг фабрики становив майже 200 млн грн і не обслуговувався вже 4 роки.
Аргументуючи своє рішення, суддя Сівакова назвала вердикт суду Херсонської області, на підставі якого провели публічні торги з продажу фабрики, "незаконним з моменту його прийняття, і тому нездатним породжувати будь-які правові наслідки". Сівакова прийняла позов Сегалів до розгляду через 4 роки після того, як застава вже була реалізована на ринку в судовому порядку. Своє рішення Сивакова прийняла вже через 8 днів після прийняття позову Сегалів до розгляду.
Рішення Сівакової Сегалі використовували як привід для фізичних спроб захоплення фабрики. Останній напад здійснили з використанням вогнепальної зброї, ізупинили лише після втручання в ситуацію міністра внутрішніх справ Арсена Авакова.
На думку нинішніх власників фабрики, у разі затвердження ВСУ рішення Сівакової будь-який недобросовісний позичальник надалі зможе повернути собі заставне майно, навіть якщо воно в судовому порядку вже перейшло у власність банку і навіть якщо його вже продав банк для компенсації втрат від неоплаченого кредиту. При цьому термін давності, наявність нових власників та інші законні підстави - не мають значення. Це ставить під сумнів роботу самого механізму кредитування в Україні і прямо загрожує безпеці банківської системи країни. І нарешті право приватної власності сумлінних покупців заставного майна, гарантоване Конституцією України. Фактично паралізується механізм стягнення, а, відповідно, і кредитування, що може спровокувати ефект карткового будиночка і привести до такого банкопаду, який Україна ще не знала.
Форензік-аудит банку "Надра", проведений компанією KPMG за ініціативою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб України в 2017 році, виявив, що Сегалі викрали з "Надр" близько 6 млрд грн і видали 16 млрд грн неповернутих кредитів. Це і стало причиною того, що банк так і не зміг відновити успішне функціонування і був ліквідований 2015-го.
За оцінками "Економічної правди", Сегалі вивели з банку в офшори 6,4 млрд грн з 7,1 млрд грн рефінансування, виділеного НБУ на оздоровлення банку в кінці 2008 року. Сегалі подали в суд на видання, вимагаючи спростування, проте програли процес.
Протягом останніх двох років почастішали спроби з боку великих позичальників переглянути давно програні кредитно-заставні процеси. Майже всі подібні рішення були винесені суддями київського Господарського суду.
