Аж ніяк не нове явище в школі – колективне цькування одними дітьми інших – знайшло останнім часом нове життя під модним слівцем "булінг".
Суть при цьому, звичайно, не змінилася – це коли всі проти одного. Незалежно від того, чи є підстави для цього чи ні.
Найчастіше це переслідування заради переслідування. Отримання задоволення від цього. Причому переслідування того, хто не може сам за себе постояти.
Здавалося б, 21-е століття "на дворі", а як і раніше діти об'єднуються в зграї – не побоюся цього слова – для того, щоб познущатися над кимось по-слабкіше, по-молодше, по-бідніше, по-дурніше і т.д.!
Щоби розібратися в темі більш об'єктивно, ми звернулися до експертів, причетних до освіти, з традиційно простими запитаннями.
З вашої точки зору, якщо в шкільному закладі виникає ситуація булінгу, хто в цьому винен? Або яка причина цього?
Як ви вважаєте, кому в першу чергу потрібно реагувати на ситуацію булінгу, і що потрібно робити?
Обговорення цих питань з директором одної з київських шкіл, учасником АТО Андрієм Мельником вилилося в окрему велику розмову, яку ми вирішили опублікувати згодом окремим інтерв’ю.
До дискусії також приєдналася дитячий психолог, автор книг про дітей Світлана Ройз.
БУЛІНГ – ЦЕ ПРОЯВ СЛАБКОСТІ Й ВІДЧУТТЯ НЕДОРЕЧНОСТІ, ЯКІ ВИЛИВАЮТЬСЯ В АГРЕСІЮ
– З вашої точки зору, якщо в шкільному закладі виникає ситуація булінгу, хто в цьому винен або яка причина цього?
– По своїй природі булінг, – або цькування, – це перш за все прояв агресії. І вона завжди несе за собою одну і ту саму мету – домінування і приниження іншого, будь то дитина чи навіть дорослий.
Причиною тому, перш за все, є наше біологічне походження, бо ми все-таки походимо з тваринного світу.
А в соціумі до цього додається недостатність уваги та участі дорослих в процесі соціалізації дітей.
В цьому може бути вина батьків, які щось недогледіли за своїми дітьми. Іноді батьки навіть можуть самі несвідомо ініціювати таку поведінку.
Якщо у дитини насильство в сім'ї, і вона постійно бачить агресію батька, як правило, або і матері, – вона може переносити це потім в школу і далі по своєму життю – копіювати поведінку своїх батьків.
– Тобто причина булінгу лежить поза школою? У школу він приноситься ззовні?
– Так, але в школі може бути створена культура, яка буде підтримувати і підсилювати таке цькування.
На жаль, іноді причиною того бувають самі вчителі. Колись ми з вами говорили про те, що саме поняття обдарованих дітей є антипедагогічним. Тому що через це самі вчителі починають сегрегувати дітей і тим створюють умови для булінгу.
Якщо дорослі, вчителі так ставляться до дітей, що одні є любимчиками, а інші якісь інші, – діти моментально реагують на це і підхоплюють такий принцип поведінки. Що й закладає підстави для булінгу.
– Як ви вважаєте, хто в першу чергу має реагувати на цю ситуацію?
– Абсолютно всі дорослі, – кожен по-своєму, – повинні на це реагувати.
– Що потрібно робити?
– Якщо вчитель є сумлінним і дитиноцентричним, він, спостерігаючи таку ситуацію, обов'язково повинен втрутитися, щоб захистити того слабшого, який потерпає тільки тому, що він в чомусь слабший.
Він в той чи інший спосіб повинен розібратися з тією групою, яка так себе поводить.
– Як розібратися?
– Для цього школи мають тепер психологів. Якщо це переходить межу, то тоді і поліцію приходиться викликати. Є ж різні ситуації.
Якщо це цькування стає хронічним, безумовно потрібно працювати з батьками. Обов'язково потрібно з'ясовувати причини.
В першу чергу потрібно підтримати дитину – жертву булінгу, дати їй інструменти психологічного захисту. Бо, як правило, такі діти мовчать, намагаються ігнорувати ці атаки, а це тільки запалює тих, хто цькує.
Вони роблять амплітуду своєї агресії ще більшою. Вони беруть прибічників, залучають тих, хто сам боїться опинитися в такій ситуації.
До речі треба працювати не тільки з тими, хто виявляє агресію, але і з тими, хто є байдужим або просто спостерігає. Вони так само беруть в цьому участь, підсилюючи цей феномен.
Булінг починається з маленьких проявів агресії. Якщо не вчити дітей їх помічати і контролювати, це збільшує вірогідність булінгу в подальшому. Тому потрібно змалечку виховувати у дітей те, що називається сьогодні емоційною інтелігентністю.
Чому вдається цькувати когось? Чому ця особистість піддається цьому? Тому що вона не може володіти своїми емоціями.
А ті, які нападають, так само не вміють володіти своїми емоціями. Тому що булінг - це прояв слабкості, якоїсь недоречності, які виливаються в агресію.
Наприклад, коли дитина сама собі не може пояснити, чому їй важко вивчати математику, це може викликати в неї агресію проти того, хто легко вчить математику.
Просто на емоційному рівні і та, і та дитина не вміють контролювати своїми емоціями.
– Чи передбачає новий закон "Про освіту" якісь спеціальні засоби для вирішення цієї проблеми в школі?
– Закон "Про освіту" має заявочну фразеологію, яка говорить про те, щоб унеможливлювати, попереджати булінг в школі. А вже спеціалізовані закони можуть більше приділити цьому увагу.
Я думаю, що якраз в них будуть присутні статті, які будуть прямим текстом посилатися на майбутні інструктивні матеріали по упередженню, попередженню агресії в школі.
